Чи може мама плакати разом з дитиною? Можна чи ні показувати свою емоційну вразливість дітям

Мами - не залізні роботи без почуттів, тому вони мають право на емоції

Більшість мам бояться показати дітям свою вразливість, адже вважають, що так постраждає батьківський авторитет чи дитина злякається маминих сліз. Проте звичка триматися до останнього може загнати людину в кризовий стан. Тому, якщо відчуваєте себе на межі, варто звернутися до психолога.

Чи можна бачити діткам мамині сльози та як правильно пояснювати мамі свої емоції, розповідає психологиня фонду Голоси дітей Юлія Міцна для vikna.

Плакати - це цілком нормально для мами

У стресових ситуаціях, особливо зараз, під час війни жінки можуть плакати з багатьох причин, адже людські ресурси мають здатність вичерпуватися. Навколо оточує страх за дітей, невизначеність, невпевненість у майбутньому, а у багатьох - переїзд без бажання та адаптація на новому місці.

Мама може плакати переживаючи труднощі, а у деяких випадках - без особливої причини. Просто так організм реагує на обставини. Мамина здатність відкрито виражати свої почуття може сприяти зміцненню зв’язку зі своєю дитиною.

Важливо розуміти, що емоційна вразливість не завжди вказує на депресію чи інфантильність. Сльози загалом — це нормальна природна реакція на стрес. Це має розуміти як мама, так і дитина.

Чому мамі не варто приховувати свої сльози

Відкрито виражати свої емоції, приймати їх та розуміти - це нормально. Коли дитина бачитиме, що мама плаче і не соромиться цього - у неї не складеться шкідливої асоціації, що сльози — прерогатива дітей, а в міру виростання, їх треба придушувати.

Якщо ви стримуватимете емоції і сльози - це буде відчуватися через вашу роздратованість, злість і страх, а діти можуть почати звинувачувати себе і відчуватимуть власну провину.

У жінки, яка часто стримує сльози - можуть початися емоційні та фізичні проблеми. Невиражені емоції можуть спричинити стани тривоги, агресії чи депресії, а фізична напруга – м’язові судоми, головний біль, вегетативні розлади, безсоння.

Тому знайте, що плакати можна, головне - пояснити дитині спокійно і доступно відповідно віку. Не варто робити з цього катастрофу, краще пояснити, що сльози - це реакція на важку подію і можливість на прикладі показати, як пережити та впоратися з цим.

Пояснення маминих сліз можуть виглядати так:

• Іноді люди плачуть, коли їм важко. Сьогодні мама відчуває сум/біль/тривогу, але це не твоя провина. Я люблю тебе і все буде добре.

• Коли я дуже втомлена, сльози допомагають мені відчути себе краще. Дякую тобі за те, що ти поряд. Ти — захисник мого серця.

• Мамі зараз боляче через ______, та все скоро владнається. Дай-но я тебе обійму.

Як краще не відповідати, щоб уникнути травмування дитини

• Це через тебе мама завжди плаче, ти постійно мене доводиш до сліз!

• Ти нікого не любиш, не жалієш, тобі все одно на мати!

• Дай мені спокій, зараз не до тебе, хіба не бачиш, що мені погано?!

• Не важливо, чому я плачу. Ти ще маленький, все одно не зрозумієш.

Не слізьми єдиними: як собі допомогти

Привести в норму свій психологічний стан та подолати стрес можна за допомогою технік для швидкого заспокоєння.

Техніки подолання стресу

Свічка – квітка — техніка, що розслабить і допоможе відновити спокій через глибоке дихання. Уявіть, що ви тримаєте в одній руці квітку, що приємно пахне. В іншій — свічку. Повільно зробіть вдих через ніч й уявіть, що відчуваєте запах квітки. Повільно видихніть ротом, наче задуваєте свічку. Повторіть вправу три-п’ять разів, не поспішаючи.

Напружся – видихни — вправа швидко знижує рівень страху чи тривоги. На видиху слід напружити все тіло, аби прожити емоцію. На видиху — розслабитись, відпустивши її. Продовжувати впродовж двох хвилин.

Мурашник активізує увагу на тілі, перемикаючи фокус з неприємних емоцій чи думок. Уяви, що ти встаєш на мурашник і що по вас повзають мурахи. Почни швиденько струшувати їх зі свого тіла шляхом легкого постукування чи симуляцією очищення.

Потягушки слід робити одну-дві хвилини й не тільки після сну, а й коли ти переживаєш кризові емоційні стани. В момент стресу м’язи спазмовані та від цього тривожність тільки збільшується. Розтягуючись, ти повертаєш м’язи в нормальний стан, що сприяє швидкому заспокоєнню.

Дитина часто може ставити незручні питання, тому важливо, щоб навіть через сльози мами вона відчувала захист і безпеку.

Стабілізація емоційного стану — це відповідальність дорослого. Якщо вразливість поглиблюється, заважає рутині та вихованню дитини, варто звернутися по допомогу до психолога,

Раніше ми писали про речі, які не має знати і бачити дитина. Краще уникати таких нюансів у сімейному житті.