Київська, полтавська, луганська: різні види української куті та чим вони відрізняються

Ми розповідали, яка відмінність між Голодною, Багатою та Щедрою кутею. тепер розповідаємо про різні регіональні особливості, які відрізняють частування в різних куточках країни.

Здавалося б, це можуть бути несуттєві відмінності. Та разом вони утворюють візерунок певних регіональних особливостей, які об’єднуються в спільну традицію святкування Різдва. Розберемо найпопулярніші варіанти.

Кутя по-київськи

Традиційно її готують на замоченій пшениці з додаванням родзинок та товченого маку. Пропорція стандартна: склянка пшениці на склянку родзинок та половину склянки маку. За бажанням додаємо до страви горіхи з медом. Розбавляємо узваром, або, у сучасному варіанті, мінеральною водою.

Полтавська кутя 

Це цікавий підвид. Страва складається з пшеничної крупи та солодкого узвару, і на перший погляд вона більше нагадує суп. Додатків у таку кутю зазвичай не кладуть. А узвар для неї варять на основі чорносливу, копчених груш та яблучної сушки.

Кутя по-закарпатськи

На Закарпатті кутя теж рідка. Зварену пшеницю заливають узваром, додають мак, мед та мелені горіхи. Ще один варіант цієї куті - “бобельки”: кульки зі спеченого пшеничного тіста, залиті узваром.

Кутя по-луганськи

На сході України кутю традиційно готують з рису. Це швидший варіант, ніж із пшеницею. Рис відварюємо, мак перетираємо в макітрі з двома-трьома чайними ложками цукру. Коли крупа охолоне, змішуємо її з маком, горіхами, медом та родзинками.

Із рецептами можна експериментувати - від цього кутя стане тільки багатшою. Також ми розповідали, які додатки можна класти в кутю.