Українські пісні про вишиванку зі словами
16 травня в Україні відзначатимуть День вишиванки. Це особливе свято було запроваджене у 2006 році з ініціативи Лесі Воронюк, студентки історичного факультету Чернівецького національного університету. Вона запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю цікаву ідею підтримали і студенти, і викладачі. З часом свято набуло поширення та до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу і прихильники України.
День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Зараз вишиванка стала не лише святковим, а й буденним одягом українців. Вишиванці присвячені безліч пісень, найвідоміші з яких ми публікуємо у матеріалі, щоб ви мали можливість вивчити слова та співати. Цікаво, що у давні часи дівчатка вчилися вишивати з 5 років, а під час вишивання співали різноманітні пісні.
Вишиванка - вкраїна і доля
Вишиванка — Вкраїна і доля.
Не лише в ній барвиста краса.
В ній боролися предки за волю
І відходили на небеса.
Жито жали і хліб випікали,
І у парі ішли під вінець.
В ній дітей своїх благословляли
Батько й мати, від щирих сердець...
Вишиванко моя, вишиванко,
Ти — як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім..
Тетяна Строкач
Давня вишиванка
Вишиванку я виймаю зі старої скрині
Та й дивлюся – в ній відбита доля України:
Вимочена в зимних водах, витрясена вітром,
Випрядена, висукана на промінні світла;
Перекраяна віками, часом перешита,
Увібрала в себе взори давні й розмаїті...
Полотно сиробіленьке вишите хрестами,
То сорочка так сплакнула чорними нитками.
І листочки потемнілі як сліди лишились...
А на весни повернуло – пагінці ожили;
Заврунились між колюччям пуп’янки на пруттях –
Дивні ружі зайнялися на жіночих грудях...
Рукави, мов ясні крила, взялись квітоньками.
Наче пісня чорнобрива, що живе між нами, –
Сокровенна вишиванка з дорогого краю.
Отакі мережу думи, як її вбираю...
…Ці реліквії правдавні – в долях наших з кров’ю.
В них-бо серце України – зіткане любов’ю.
Пісня про рушник
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Андрій Малишко
Рушник
Вишивала мати рушники для доні,
вишивала маки, пелюстки червоні,
вишивала сонце, золоте колосся,
щоб коханій доні все життя вдалося.
Вишивала мальви білі та рожеві,
щоб стежки-доріжки всі були веселі,
щоб коханій доні горя й бід не знати,
голуба й голубку вишивала мати.
Вишила калину, вишила червону,
вишила стежину, щоб вела додому,
щоб з доріг далеких завжди повертала,
оберіг на щастя доні вишивала.
Долю, долю вишивала мати,
вишивала доні щастя на рушник стати.
Зоя Журавка
Вишиванка
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитку клала.
Ой, та чорна ниточка — то страждання,
А червона ниточка — то кохання.
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
Ой, навчила мати мене вишивати…
Ой, навчила мати мене вишивати
Хрестиком і гладдю, на усі смаки.
Вишию сорочку милому своєму,
Щоб були ми разом, та й на всі віки..
Приспів:
Вишиванко моя, вишиванко,
Я тебе вишивала до ранку.
Одягни її, любий Іванку,
Вишиваночку, вишиванку.
Вишиванка – Олег Винник
До лиця вишиванка, тобі до лиця,
Ти радієш, всміхаєшся без кінця!
Соковиті насичені кольори,
Як світанки яскраві вечори!
У орнаменті долі переплелись,
І на віки узорами зрослись,
Ніби серце гаряче долоня твоя!
Приспів:
Одягни вишиванку, Україно моя!
Йде на свято вся сім’я!
В вишиванці каштан і акація!
Ти і я-я!
Одягни вишиванку, Україно моя!
Йде на свято вся сім’я!
В вишиванці каштан і акація!
Ти і я-я-я!..
Два кольори мої, два кольори – Дмитро Гнатюк
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Мамина сорочка – Наталія Май
Мені сорочку мама вишивала
Неначе долю хрестиком вела
Щоб лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була
Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді
Приспів (2):
А сорочка мамина біла-біла
А сорочка мамина серцю мила
А сорочка мамина зігріває
Я її до серденька пригортаю
Весняна вишиваночка – Мальдіви
Тонесеньким промінчиком весна
Сади рожево-білі вишивала.
У заполочі вишивки вона
Квітучі фарби ніжно добирала.
А попід хатою біля вікна,
Де вишенька розквітла незрадлива,
Матуся доні долю вишива,
І сукню-весняне створила диво.
Співай, весняночко моя,
Поглянь на диво-вишиванку!
В ній – ніжна, пісня солов’я, І нитка золота́ –світанку!
І тихе мамине тепло, Струмочка срібного дзюрчання,
І щастя, що на двох прийшло, І шепіт першого кохання.
А зорі все плекали дивосвіт
І, мабуть, неба цілого замало,
Щоб умістити той чарівний світ,
Який матуся доні побажала.
Вишиванка – Тетяна Феденко
Вишиванко моя вишиванко,
Ти несеш материнське тепло.
В візерунках і вечір і ранок
І моє найрідніше село.
В візерунках і гори і поле,
Моїх пращурів пам’ять свята.
Не забуду доріг тих ніколи,
Де пройшли колись їхні літа.
Раніше ми публікували щирі привітання до Дня вишиванки. Чудові відео, красиві вірші та вітальні листівки ви знайдете у нашому матеріалі.