Українські пісні про вишиванку зі словами
15 травня в Україні відзначатимуть День вишиванки. Метою свята є популяризація носіння вишиванок та збереження народних традицій. Це особливе свято було запроваджене у 2006 році з ініціативи Лесі Воронюк, студентки історичного факультету Чернівецького національного університету. Вона запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю цікаву ідею підтримали і студенти, і викладачі. З часом свято набуло поширення та до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу і прихильники України.
День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Зараз вишиванка стала не лише святковим, а й буденним одягом українців. Вишиванці присвячені безліч пісень, найвідоміші з яких ми публікуємо у матеріалі, щоб ви мали можливість вивчити слова та співати. Цікаво, що у давні часи дівчатка вчилися вишивати з 5 років, а під час вишивання співали різноманітні пісні.
“Вишийте, матусю, вишиванку” - вокальний ансамбль “Співаночка”
Вишийте, матусю, вишиванку,
Де барвисті б квіти розцвіли.
Ті, що милували коло ганку,
Ті, що найдорожчими були.
Приспів:
Вишита калина обігріє сина,
Птиця на калині сум-журбу склює…
Моя Україно, моя слов’їна,
Хай не перев’яне вишиття твоє.
Хай в годину ранньої розлуки
Вишиванка душу пригорта,
Бо її торкались Ваші руки,
Ваша зігрівала доброта.
Приспів.
Відшуміла віку половина,
Вишиванка мамина ще є…
Півникам червоним на калині
Чорна нитка смутку додає.
Приспів.
“Моя сорочка-вишиванка” - гурт “Струни серця”
Моя вишивана сорочка, неначе долі оберіг
В молитві вишиті рядочки, за щастя всіх моїх доріг
Її носити насолода, і в будень, і в святковий час
Любов до неї то не мода, вона у серці по всяк час
.
Приспів: /2р/
.
Моя сорочка вишиванка
Хіба ще є така краса
Моя сорочка вишиванка
В ній дух народу воскреса
.
Землі моєї чисту вроду, те увібрало вишиття
У нім легенди мого роду, у нім традицій майбуття
Прості орнаменти барвисті, читаю їх немов книжки
Узорів мова промениста, на всі прийдешнії віки
.
Приспів: /2р/ Програш / Приспів: /2р/
.
Моя сорочка вишиванка
В ній дух народу воскреса…
Моя сорочка вишиванка
В ній дух народу воскреса.
“Рушник вишиваний” - Наталія Цар
Рушник святковий вишивала мама,
Щоб ним мене благословити в світ.
Весняними ясними кольорами,
Як цвіт калини, як волошки цвіт.
На нім веселка-райдуга барвиста,
На нім перлина сонця золота
І мамина молитва промениста,
Що до небес підносили уста.
Приспів:
Рушник вишиваний — як долі доріжка,
Тут квіти багряні й матусі усмішка.
Рушник вишиваний — як долі стежина,
Тут рідні краяни й моя Україна.
Рушник квітчастий хай дорогу світлу
Вистеляє мережкою мені.
Мій оберіг на доленьку розквітлу,
На щире слово й сонячні пісні.
Приспів.
Вишиванка - вкраїна і доля
Вишиванка — Вкраїна і доля.
Не лише в ній барвиста краса.
В ній боролися предки за волю
І відходили на небеса.
Жито жали і хліб випікали,
І у парі ішли під вінець.
В ній дітей своїх благословляли
Батько й мати, від щирих сердець...
Вишиванко моя, вишиванко,
Ти — як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім..
Тетяна Строкач
Давня вишиванка
Вишиванку я виймаю зі старої скрині
Та й дивлюся – в ній відбита доля України:
Вимочена в зимних водах, витрясена вітром,
Випрядена, висукана на промінні світла;
Перекраяна віками, часом перешита,
Увібрала в себе взори давні й розмаїті...
Полотно сиробіленьке вишите хрестами,
То сорочка так сплакнула чорними нитками.
І листочки потемнілі як сліди лишились...
А на весни повернуло – пагінці ожили;
Заврунились між колюччям пуп’янки на пруттях –
Дивні ружі зайнялися на жіночих грудях...
Рукави, мов ясні крила, взялись квітоньками.
Наче пісня чорнобрива, що живе між нами, –
Сокровенна вишиванка з дорогого краю.
Отакі мережу думи, як її вбираю...
…Ці реліквії правдавні – в долях наших з кров’ю.
В них-бо серце України – зіткане любов’ю.
Пісня про рушник
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Андрій Малишко
Рушник
Вишивала мати рушники для доні,
вишивала маки, пелюстки червоні,
вишивала сонце, золоте колосся,
щоб коханій доні все життя вдалося.
Вишивала мальви білі та рожеві,
щоб стежки-доріжки всі були веселі,
щоб коханій доні горя й бід не знати,
голуба й голубку вишивала мати.
Вишила калину, вишила червону,
вишила стежину, щоб вела додому,
щоб з доріг далеких завжди повертала,
оберіг на щастя доні вишивала.
Долю, долю вишивала мати,
вишивала доні щастя на рушник стати.
Зоя Журавка
Вишиванка
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитку клала.
Ой, та чорна ниточка — то страждання,
А червона ниточка — то кохання.
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
Як піду я ввечері на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Бери, мій соколику, і не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
В тую вишиваночку душу вклала.
Ой, навчила мати мене вишивати…
Ой, навчила мати мене вишивати
Хрестиком і гладдю, на усі смаки.
Вишию сорочку милому своєму,
Щоб були ми разом, та й на всі віки..
Приспів:
Вишиванко моя, вишиванко,
Я тебе вишивала до ранку.
Одягни її, любий Іванку,
Вишиваночку, вишиванку.
Вишиванка – Олег Винник
До лиця вишиванка, тобі до лиця,
Ти радієш, всміхаєшся без кінця!
Соковиті насичені кольори,
Як світанки яскраві вечори!
У орнаменті долі переплелись,
І на віки узорами зрослись,
Ніби серце гаряче долоня твоя!
Приспів:
Одягни вишиванку, Україно моя!
Йде на свято вся сім’я!
В вишиванці каштан і акація!
Ти і я-я!
Одягни вишиванку, Україно моя!
Йде на свято вся сім’я!
В вишиванці каштан і акація!
Ти і я-я-я!..
За столом вся родина, за столом
Скатертина розшита хрестиком!
Пахне святом і радістю коровай! -
Пам’ятай ці хвилини! Пам’ятай!..
Голуби в небі білі, голуби,
Щоб життя заіскрилося, полюби,
Ніби серце гаряче долоня твоя!
Приспів.
Два кольори мої, два кольори – Дмитро Гнатюк
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Мамина сорочка – Наталія Май
Мені сорочку мама вишивала
Неначе долю хрестиком вела
Щоб лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була
Виконуй доню — мама говорила
Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді
Приспів (2):
А сорочка мамина біла-біла
А сорочка мамина серцю мила
А сорочка мамина зігріває
Я її до серденька пригортаю
Літа неначе птахи пролітали
Матусі коси дивом зацвіли
І я сорочку білу вишиваю
Як вишивала матінка мені
Виконуй доню — мама говорила
Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді
Приспів. (2)
Весняна вишиваночка – Мальдіви
Тонесеньким промінчиком весна
Сади рожево-білі вишивала.
У заполочі вишивки вона
Квітучі фарби ніжно добирала.
А попід хатою біля вікна,
Де вишенька розквітла незрадлива,
Матуся доні долю вишива,
І сукню-весняне створила диво.
Співай, весняночко моя,
Поглянь на диво-вишиванку!
В ній – ніжна, пісня солов’я, І нитка золота́ –світанку!
І тихе мамине тепло, Струмочка срібного дзюрчання,
І щастя, що на двох прийшло, І шепіт першого кохання.
А зорі все плекали дивосвіт
І, мабуть, неба цілого замало,
Щоб умістити той чарівний світ,
Який матуся доні побажала.
Вишиванка – Тетяна Феденко
Вишиванко моя вишиванко,
Ти несеш материнське тепло.
В візерунках і вечір і ранок
І моє найрідніше село.
В візерунках і гори і поле,
Моїх пращурів пам’ять свята.
Не забуду доріг тих ніколи,
Де пройшли колись їхні літа.
Раніше ми публікували щирі привітання до Дня вишиванки. Чудові відео, красиві вірші та вітальні листівки ви знайдете у нашому матеріалі.