Різдво завжди несло радість , тепло та відчуття миру у родини. Чудову атмосферу святкового дива допомагають створювати колядки - прекрасні обрядові пісні з  хорошими словами.

Хочу! потурбувалася зібрати чудові колядки, слова яких мало хто знає. Вони рідко співаються в наш час, але ніколи не втрачають своєї актуальності. Колядки здавна були частиною свята і спроможні вселити надію і підняти настрій.

Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.

В Вифлеємі народився,
Месія, Христос наш,
І пан наш, для всіх нас,
Нам народився.

Ознаймив це Ангел Божий
Наперед пастирям,
А потім звіздарям
І земним звірям.

Діва Сина як породила,
Звізда ста, де Христа
Невіста Пречиста
Сина зродила.

Тріє царі несуть дари
До Вифлеєм-міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.

Звізда їм ся об’явила,
В дорозі о Бозі,
При волі, при ослі
Їм ознаймила.

«Тріє царі, де ідете?»
«Ми ідем в Вифлеєм,
Вінчуєм спокоєм
І повернемся».

Іншим путем повернули,
Погану, безстидну,
Безбожну Іроду
Не повідали.

Йосифові Ангел мовить:
З Дитятком і з Матков,
З бидлятком, ослятком
Хай ся хорониить.

«Слава Богу!» — заспіваймо,
Честь Сину Божому
Господеви нашому —
Поклін віддаймо

***

Темненькая нічка тьмою світ закрила,
А Пречиста Діва по світу ходила.
Прийшла до багача, на ніч ся просила:
“Пане господарю, переночуй мене,

Бо темная нічка находить на мене”.
А той пан господар не хтів ночувати,
Сказав своїм слугам собаками гнати.
А тії собаки Марію впізнали,

Перед Матір Божов на коліна впали.
А Пречиста Діва по світу ходила.
Прийшла до бідного, на ніч ся просила:
“Пане господарю, переночуй мене,

Бо темная нічка находить на мене”.
“Ой рад би я тебе переночувати,
Тільки я не маю вечероньки дати”.
“Не треба, не треба вечероньки твої,

Тільки пусти мене до стаєнки свої”.
Чи то сонце сходить, чи місяць заходить?
То Пречиста Діва свого Сина родить.
“Вставай, жінко, вставай. Доки будеш спала?

Вже наша стаєнка світлом засіяла”.
“Якби-м була знала, що то Мати Божа,
Була б постелила до свойого ложа.
Якби-м була знала, що Мати з Ісусом,

Була б пристелила біленьким обрусом”.
Старий Рік минає, Новий наступає
Христос ся рождає.

***

Зозуленька рябенькая
Й усі луги облітала.
А в одному не бувала.
А в тім лузі теслі тешуть,

Церкву ставляють з трьома йуглами,
З трьома йокнами.
В першім йокенці – ясне сонечко,
В другім йокенці – ясен місяцю,

В третім йокенці – ясні зірочки.
Щедрий вечор, добрий вечор,
Добрим людям на весь вечор!
Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала:
Що ти, тітко, наварила?
Що ти, тітко, напекла?
Принеси нам до вікна!

***

Ой, у кирниці на Йорданиці. Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!
Хто туди ішов, срібний хрест найшов.

Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!
Шла туди панна на ім’я Анна. Так рано!

Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!
Віддай той хрест нам, нам у дарунок. Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько,

Христос нам ся народив!
Перший дарунок – щовкова хустка. Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!

Другий дарунок – золотий вінець. Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!
Шовкова хустка сніг замітає. Так рано!

Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!
Золотий вінець голову колить. Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!

А хрест цей Божий – кращий дарунок! Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько,
Христос нам ся народив!
Ой, у кирниці на Йорданиці. Так рано!
Так рано-раненько радуйся, земленько, Христос нам ся народив!

***

В галицькій землі новая зоря
Зійшла з-за моря. –
Щасть Боже! Ясним промінням тьму просвітила,
Людей збудила. – Дай Боже!

Ой, у Галичі красна невіста, Мов би Пречиста. –
Щасть Боже! На руках носить, як соколятко,
Красне Дитятко. – Дай Боже!
Тота невіста, треба нам знати,

То вкраїнська Мати. – Щасть Боже! А на руках її красна дитина,
Вкраїнська родина. – Дай Боже! А ти на небі, ясная зоре,
Не йди за море. – Щасть Боже! Но приязненько світи від нині Вкраїнській дитині. –
Дай Боже! Щоби нам скоро гожа зростала,
Лиха не знала. – Щасть Боже! Та й щоби в мирі всім людям мила
Щасливо жила. – Дай Боже!

***

Такі пісні залишають у серцях теплі згадки про величне свято Різдва . Вони однаково гарно звучать, як з дитячих вуст, так і у виконанні дорослих. Зараз велике різномаїття сучасних колядок, проте давні слова виконуються з особливою величчю.