Традиції на Різдво — невід'ємна та дуже важлива частина свята, яке стало одним із найурочистіших не лише для християн, а й для атеїстів. Редакція Хочу вирішила трохи поринути у звичаї та історію цього світлого дня. Запрошуємо вас!

Різдво: традиції та історія

2023 року Різдво в Україн і відзначається за новим календарем — 25 грудня. Раніше Україна була однією з п'яти країн, у яких це світле свято офіційно відзначалося двічі — 25 грудня та 7 січня.

Різдво: історія свята

Кожне свято має свою історію. Різдво – не виняток. Навіть більше — історія, що сталася на Різдво, має значення для формування культури та світогляду всього світу.

Свято Різдва Христового — це буквально данина того дня, коли відбулася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Згідно з Євангелієм, Марія, мати Ісуса, та її чоловік Йосип, прийшли до Віфлеєму з Назарету за наказом правителя Августа для перепису населення.

Через те, що у місті зібралося багато людей, вагітна Марія та Йосип не змогли знайти комфортне місце для ночівлі. Їм довелося тулитися в печері, де зазвичай ховалися від негоди пастухи. Там Марія народила Ісуса. Першими побачити немовля прийшли чабани, яким про народження Сина Божого розповів ангел.

А в небі засяяла Вифлеємська зірка – саме вона вказувала всім людям шлях до місця народження Спасителя. Саме ця зірка призвела до печери та язичницьких мудреців. Вони принесли Ісусу дари – золото, ладан та миро.

Вифлеємська зірка досі залишається важливою частиною традиції Різдва. І саме її символізує зірочка, якою ми прикрашаємо верхівку ялинки. Та й печера пастухів увійшла до звичаїв святкування Різдва — події, що відбулися в ній, тепер можна побачити у вертепах.

Традиції святкування Різдва Христового

Різдвяні традиції стосуються не лише 25 грудня. Святу передує 40-денний пост, який розпочинається 15 листопада і триває до 24 грудня. Цей пост називається Пилипівським.

А напередодні Різдва, 24 грудня, коли на небі сходить перша зірка, українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Цей день також має назву - Святий Вечір. На стіл у Святвечір заведено ставити 12 святкових страв. Число це вибрано не просто так - саме стільки апостолів-учнів було в Ісуса Христа.

Чому ж їсти можна лише після першої зірки? Це також данина історії про Вифлеємську зірку, яка сповістила про народження Ісуса Христа.

Звичаї Різдва: 12 страв у Святий Вечір

Про 12 страв на святковому столі варто поговорити докладніше. В Україні однією з традиційних страв на Святвечір є кутя. У різних регіонах її готують по-різному. А ще вважається, що цього дня на столі обов'язково мають стояти борщ, риба, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, компот.

За традицією, святкування 24 грудня розпочинається з молитви. Після приходить черга першої страви — куті.

Наші пращури під час святкової вечері не пили алкоголь, намагалися говорити тихо і не виходити з-за столу без причини. А ще залишали місця та столові прилади для тих, хто вже покинув наш світ. Вважалося, що вони повинні прийти до будинку, щоб провести Святий Вечір із сім'єю.

Традиції на 24 грудня

Святий Вечір та Коляда – тісно пов'язані. Хоча колядки — це наше язичницьке минуле, 24 грудня в Україні важко уявити без Коляди. Вона починається відразу після урочистої вечері. Колядники ходять будинками з дідухом, співають пісні та вітають людей зі Святвечором.

Наші пращури вважали, що Святвечір - ніч, коли духи відвідують живих. Духів називають "дідами", роль яких зазвичай грають хлопчики, хлопці чи чоловіки. Але в нових традиціях до колядування допускаються дівчата та жінки.

Готувалися до колядування заздалегідь — робили восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедя, дідухи та традиційний одяг. Залежно від регіону персонажі коляди могли змінюватись.

До речі, ми зібрали гарні українські колядки на Різдво . Якщо ви захочете продовжити традиції наших предків.