Зовсім не гроші, як ми звикли: що насправді треба дарувати похресникам на Великдень як "волочильне"

Великдень
Іванна Кульбіда

Іванна Кульбіда

Редакторка стрічки новин

На фото кошик з писанками
Фото: створене ШІ, Хочу!

Великодній понеділок ще називають волочильне

Перший день після Великодня люди називають також волочильне. У давні часи діти відвідували хрещених батьків, вітали зі святом та приносили їм писанки та калачі. Зараз переважно хрещені йдуть з смачними подарунками до хрещеників на перший або другий день свята.

У давнину другий день Пасхи називався “Волочильний понеділок”. У цей день до родичів, знайомих, повитух і священників діти приходили з дарами, які складалося з пшеничного калача (бабки, пасочки) і кількох крашанок. Хоча цей день стосувався і парубків, які придивлялися дівчат для сватання, щоб обрати собі пару, розповідає завідувачка відділу етнографії Рівненського краєзнавчого музею Алла Українець.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

В останній тиждень перед постом був звичай прив’язувати до ноги хлопців колодку, щоб заохотити їх до раннього одруження, це було свого роду кепкування. Адже справних дівчат могли розібрати, поки хлопці перебирали. А в компенсацію дівчата дарували хлопцям, над якими кепкували на Великдень, після церкви писанку, яку власноруч розписали.

Звичай дарувати волочильне існував також у поляків, литовців, білорусів. Діти до 12 років носили пироги, бабки, паски хрещеному батькові, хресній мамі, бабусям. Хрещений батько обдаровував дітей грошима, а його дружина насипала гостинців у хустку і давала кілька писанок.

Хрещена мати грошей похресникам не давала, а за традицією готувала їм гостинці. Колись це було насіння, горіхи, цукерки, бублики, крашанки. Сьогодні вибір солодощів та іграшок надзвичайно широкий, також для сучасних діток на волочильне часто дарують гроші. Принісши гостинці додому, діти віддавали гостинці матері, яка висипала їх у решето (так зсипалися гостинці всіх дітей), а після обіду ділила порівну між всіма дітьми.

Як дарували волочильне

Коли дитина приходить до хрещеного батька з пирогами на Великдень, за традицією має сказати: “Христос Воскрес, будьте здорові з святом!”. Хто є в хаті, каже: “Воістину Воскрес, спасибі, також і тебе поздоровляємо, рости великий (чи велика)”, – і гладить дитину по голівці. Дитина сама розв'язує хустку з пирогами, бере пироги і кладе на стіл. Хрещена мати запрошує дитину за стіл, пригощає її. А наприкінці насипає гостинців у хустку, дає дитині в руки і скаже: “Іди, дитинко, з Богом”, розповідає про давній народний звичай.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Раніше ми розповідали, звідки походить традиція битися яйцями на Великдень . Ця дія має кілька важливих значень.