"Тихі" суперсили: 10 ознак людей, що відчувають світ на іншому рівні

Що передбачає розвинений емоційний інтелект?

Чим відрізняються розумні люди від дурнів? Відповідей на це питання може бути тисячі, і всі вони можуть бути правильними та не зовсім вірними водночас. Раніше ми писали про 5 звичок розумних людей, а тепер розкажемо про 10 ознак, які видають людину з доволі рідкісним поєднанням хорошої інтуїції та емоційного інтелекту.

Що саме може вказати на таку людину? Чим вона вирізняється серед інших і чи легко це помітити, навіть коли знаєш на що звертати увагу? Відповіді знає cluber.

Рідкісне поєднання емоційного інтелекту та інтуїції

Якщо вас цікавить, у чому це проявляється, то такі люди зазвичай стають найліпшими друзями та партнерами. Вони вміють слухати та співчувати, здатні пробачати та навчати, залюбки діляться корисними порадами, але ніколи не лізуть не в свою справу, коли їх про це не просять. Загалом про них часто кажуть, що вони мудрі не на свій вік.

Якщо вам здається, що хтось із вашого оточення “магічним чином” зчитує ваші думки та володіє надприродними здібностями, радимо перевірити цю людину за списком, наведеним нижче. Результати можуть вас неабияк здивувати!

Емоційний інтелект + сильна інтуїція: 10 ключових ознак виняткових особистостей

1. Вони завжди помічають те, що упускають інші. Враховується все: мікрожести, міміка, попередня інформація про людину, інтонація тощо. Вони чують фальш у голосі з першого слова і завжди знають, коли хтось намагається їх обманути.

2. Довіряють інтуїції, але завжди перевіряють інформацію. Навіть якщо шосте чуття їх ніколи не підводить, ці люди все одно не стануть сліпо довіряти імпульсу та думкам, що зародилися десь у глибині підсвідомості. “Внутрішній голос” для них лиш підказка, що потрібно копати глибше і взяти ситуацію на контроль.

3. Вони не просто слухають – вони налаштовуються на вашу хвилю. Тут ідеться про те, що не всі здатні слухати і чути інших. А люди з високим ЕІ та розвиненою інтуїцією не просто слухають та чують співрозмовника — вони налаштовуються на його хвилю, щоб знайти найкращі слова та можливі дії, які зможуть зцілити людину й допомогти вирішити будь-яку життєву проблему.

4. Роблять паузу, перш ніж відреагувати. Це дуже важливо — спершу подумати, а лиш тоді говорити й діяти. Холодність потрібна не лише для помсти, а й для того, щоб не наробити помилок у теперішньому, і такі люди про це добре знають.

5. Вони читають між рядками та дарують іншим своє співчуття.

6. Вони мають кордони і не дають їх перетинати. Якщо ви вважаєте, що співчуття — це слабкість, і ці люди беруть на себе забагато, то це зовсім не так. Люди з високим емоційним інтелектом та розвиненою інтуїцією чітко позначають особисті кордони й нікому не дають їх перетинати — за жодних обставин. Бо вони точно знають, що добра з цього не буде.

7. Вони розуміють, що світ не чорно-білий. Багатьом у це важко повірити, але світ і справді не поділяється на чорне та біле — добро і зло. Напівтони — це не просто умовність, а велика частина нашого життя. Людина може бути хорошою, але сильно помилитися одного разу… Або бути тим, кого суспільство називатиме суцільним злом, але чинити добро так, щоб про це ніхто не знав… Ці унікальні особистості про це знають і не ліплять клеймо на кожного зустрічного.

8. Вони не створюють зайвого шуму. Ці люди не прагнуть зайвої уваги, не створюють метушні і навіть голосу свого зазвичай не підіймають. Вони просто роблять те, що у них виходить найкраще. Їхнє лідерство тихе, але від цього не менш ефективне.

9. Вони глибоко рефлексивні. Це означає, що люди, наділені цими якостями, постійно занурюються у себе, намагаючись перебувати в гармонії з самим собою та світом. Це допомагає їм ставати емоційно зрілими та бути завжди готовими до змін.

10. Знають коли говорити, а коли треба просто побути поруч.

Найважливіше, що усі описані вище якості можна в собі розвивати. Емоційний інтелект — штука гнучка і він з легкістю прокачується, якщо знати що для цього потрібно. А допоможе, наприклад:

• банальна саморефлексія (пункт №9),

• розвиток власної спостережливості,

• читання відповідної літератури (можна почати з книги “Емоційний інтелект” Деніела Гоулмана),

• переміщення фокуса на почуття, а не події,

• відмова від образ (настільки, наскільки це можливо),

• прокачування самокотролю тощо.

Тож, все у ваших руках, як-то кажуть 😌.

Раніше ми розповідали про певні “стоп-слова”, почувши які, краще припинити розмову, та й взагалі спілкування з цією людиною. Ці фрази “кричать” про емоційну незрілість вашого співрозмовника.