Копійки в Україні хочуть переназвати на "шаги": що це таке і як вони виглядають (ФОТО)
Нацбанк бореться за повернення історичної справедливості
У понеділок, 2 вересня, у Нацбанку України заявили про ініціативу повернути українським монетам історичну назву. Замість терміну “копійка” в Україні можуть ввести в обіг так звані “шаги”. Що воно таке і як виглядають ці шаги — розповідаємо та показуємо далі.
📎 Чому Україні потрібно повернути “шаги” замість “копійок”?
Запровадження шагів — це ще одна складова декомунізації. Як пояснив в інтерв’ю LIGA.net голова НБУ Андрій Пишний, головним аргументом їхньої ініціативи є відмова від російської імперської та радянської назви "копійка", яку на сьогодні, окрім України, зберігають в обігу тільки рф, Білорусь та невизнана Придністровська молдавська республіка. А от “шаги” були на наших землях ще у XVII ст.
Ця ідея просто чекала свого часу. І цей час, я вважаю, настав. Бо це нонсенс, що на третій рік повномасштабної війни в українському грошовому обігу залишається те, що поєднує нас із колоніальним минулим. Адже копійка зараз лишається виключно "на болотах" (в РФ. – Ред), в Білорусі, Придністров'ї і у нас,
Голова НБУ також зауважив, що і “гривня”, і “шаги” були ще за часів УНР. Останні використовувалися на рівні з дзвінкою монетою (див. фото нижче 👇).
Одразу після відновлення незалежності України — навесні 1992 року — обговорювалася можливість повернення шагів у грошовий обіг України. Однак тоді з цим щось не склалося. Що саме — Андрій Пишний ще збирається з’ясувати, зустрівшись з колишніми очільниками Нацбанку та, можливо, навіть Ющенком.
Зараз, коли росіяни заходять на окуповані території, слідом за військовими йдуть представники Центрального банку РФ, щоб одразу впроваджувати рубльову зону на захоплених територіях. Національна валюта – одна з головних ознак незалежної держави, як Герб, Прапор, Гімн. Тож символіка, пов'язана з грошима, – принципово важлива.
Назва валюти – це принципове питання. Адже кожен прояв індивідуальності країни, її самостійності та унікальності – важливий,
📎 Де взялися ці українські “шаги”?
Назва "шаг" – питомо українська, яка вже використовувалася в українській грошовій системі, починаючи з XVI – XVIІ ст. Це унікальне найменування монети, яке не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки. У часи Української революції 1917–1921 рр. для розмінної монети також використовували назву "шаг".
Як зазначає hromadske щодо історії появи саме цього слова, то може йтися про спільне походження від праслов'янського кореня “сяг” — від нього ми нині маємо, наприклад, слова “досягнення”, “посягати”, “неосяжний”. Ідеться про рух, ходу, певну межу. Досить вдалий корінь для монети в обігу.
За іншою версією, назва української монети “шаг” походить від іранської назви шаг, що з фарсі перекладається як “царський”.
Водночас назва "копійка" з'явилася в XVI ст. і походить від російського слова "копье". Походження пов’язане з тим, що на монетах був зображений Георгій Побідоносець зі списом у руці.
📎 Коли в Україні можуть запровадити “шаги” замість копійок
За словами Андрія Пишного, на 2025 рік в Україні заплановано викарбувати близько 20 млн монет номіналом 50 коп. — на заміну тих, що зараз в обігу.
Якщо буде ухвалене відповідне рішення щодо шагів, то ми просто забезпечимо необхідні налаштування і станемо карбувати вже "50 шагів" (замість 50 копійок — ред.). Технологічно ми до цього готові,
Каже, на інфляцію це також жодним чином не вплине, адже Нацбанк не буде збільшувати грошову масу в обігу, а випустить певну кількість монет на заміну нинішнім. При цьому вилучати копійки з обігу поки що ніхто не збирається: “Карбування шагів і вилучення копійок відбуватиметься поступово, вони перебуватимуть в обігу паралельно кілька років”, — наголошує він.
Якщо парламент підтримає ініціативу НБУ цьогоріч, то ми вже в першому півріччі 2025 року шаги можуть опинитися в обігу.
Раніше ми також розповідали, що в Нацбанку пообіцяли оновити дизайн монет-близнюків — 1 та 2 грн. Проте з цим є нюанси.
