Робота як поле бою: поради експерта, як не втратити себе в атмосфері системного тиску
Що таке аб’юз на роботі та як з ним боротися - думка експерта
Про аб’юз на роботі зазвичай говорять у спрощених категоріях, а саме як токсичну команду чи тимчасові труднощі. Насправді аб’юз є системною формою взаємодії, у якій контроль підміняє управління, а зовнішня коректність – внутрішній тиск.
Як зрозуміти, що ви страждаєте саме від аб’юзивних відносин, в ексклюзивному коментарі для HOCHU.ua розповідає експерт із психології підприємництва, бізнесмен та науковець Костянтин Круглов.
Що таке аб’юз на роботі
Якщо глибше дивитися в суть проблеми, то можна зрозуміти, що аб’юз - це про поступову втрату людиною професійної опори, здатності ясно мислити, діяти автономно й відчувати власну цінність. Саме тому аб’юз є небезпечним для організації загалом, бо він знижує ефективність, руйнує відповідальність і непомітно деформує саму культуру роботи.
Існує популярна думка, що аб’юз на роботі зазвичай формується в момент відкритого тиску, вже по факту, коли працівник вже відчуває відкриту агресію, але насправді це відбувається значно раніше в атмосфері невизначеності та нечітких орієнтирів. Коли правила постійно змінюються, а відповідальність розподіляється непрозоро, людина поступово втрачає відчуття опори у власних діях. Ініціатива в такому середовищі перестає сприйматися як можливість і починає асоціюватися з ризиком.
Проблема і полягає саме в тому, що це породжує внутрішню невпевненість, яку інколи несвідомо перекладають на інших, у випадку робочих відносин, через виправдання, звинувачення або дистанціювання, безпосередньо на керівника. У результаті формується замкнене коло, в якому напруга підтримує сама себе, а аб’юзивні практики закріплюються без прямого наміру комусь нашкодити.
Такі умови стають ідеальним простором для появи аб’юзивної фігури, та посилюють зв’язок між самим аб’юзером та жертвою такої поведінки. Варто зазначити, аб’юзером у таких системах рідко є по-справжньому сильна й зріла особистість. Частіше це людина, яка боїться втратити контроль, не витримує самостійності інших і потребує постійного підтвердження власної значущості. У нестабільному середовищі їй достатньо створювати атмосферу сумніву й залежності. Знецінення, маніпуляції та тиск у цьому випадку виконують функцію внутрішньої опори, бо вони допомагають утримати відчуття переваги там, де насправді бракує впевненості й цілісності.
Водночас людина, на яку спрямований цей тиск, рідко залишається в аб’юзивній взаємодії через миттєвий страх. Аб’юз розгортається поступово, спершу з’являється сумнів у власних діях, згодом звичка терпіти й адаптуватися, а далі страх щось змінювати, щоб не втратити навіть крихку стабільність. Людина залишається тому, що поступово втрачає контакт зі своїми реальними потребами, починає жити очікуванням зовнішньої оцінки й непомітно підміняє розвиток виживанням. Так формується те саме замкнене коло, чим менше внутрішньої опори в одного, тим легше іншому утримувати контроль, і навпаки.
Як виявити аб’юз і що з цим робити
Виявити аб’юз у робочому середовищі можна, спираючись в першу чергу на власний стан у динаміці. Якщо робота системно супроводжується напругою, втомою ще до початку дня, відчуттям провини без чітких причин або постійною потребою “вгадувати”, що від вас очікують, це привід зупинитися й уважно подивитися на взаємодію.
Повернення до себе починається з простих, але важливих кроків: фіксуйте факти (конкретні вимоги, дедлайни, реакції), відокремлюйте їх від інтерпретацій, перевіряйте, чи є у вас зрозумілі критерії оцінки роботи. Далі варто свідомо змінити спосіб участі — ви маєте говорити мовою конкретики, уточнювати очікування, встановлювати межі доступного й недоступного, але не виправдовуючись. Ніколи не намагайтеся відповідати аб’юзом на аб’юз, всі маркери, як агресія, сарказм, прихований спротив або знецінення лише відтворюють ту саму модель і закріплюють замкнене коло. Зміна ролей не дає виходу, вона лише тимчасово змінює позиції.
Якщо після спроб прояснення й встановлення меж ситуація не змінюється, важливо чесно розглянути інші варіанти. Внутрішній перехід, пошук нової команди або вихід із середовища, яке більше не підтримує ні професійний розвиток, ні внутрішню стійкість.
Аб’юз втрачає силу там, де людина перестає доводити власну цінність через постійну адаптацію, виправдання або перевиконання очікувань і починає діяти з позиції вже наявної професійної суб’єктності, наголошує експерт.
Така позиція спирається на внутрішню ясність щодо власної ролі, відповідальності й меж. Саме тому протидія аб’юзу починається з повернення собі права на розуміння, за що саме ви відповідаєте, за якими критеріями оцінюється ваша робота, які рішення входять у вашу зону впливу і де закінчується простір легітимного контролю з боку інших. Коли ці орієнтири стають прозорими для самої людини, зникає ґрунт, на якому аб’юзивна взаємодія може утримуватися й відтворюватися.
Пам’ятайте, що рішення залишити команду або організацію ніколи не дається легко, особливо якщо аб’юзивна взаємодія тривала роками й поступово стала новою нормою. У такі моменти людина часто чіпляється за окремі епізоди спокою, нерідко це періоди, коли вона відповідала очікуванням, задовольняла вимоги й натомість отримувала схвалення, увагу або навіть образ ідеального керівника, який помічав досягнення та демонстрував підтримку. Проте ключовим маркером для ухвалення зваженого рішення є сама управлінська ланка, а саме безпосередній керівник і керівник над ним.
Якщо одна й та сама модель тиску, знецінення або контролю відтворюється й на вищому рівні, стає очевидно, що йдеться не про окрему людину, а про системну управлінську проблему. У таких структурах аб’юз є частиною моделі, де кожен аб’юзер, по суті, слабший за того, хто стоїть над ним. Це замкнене коло не розривається індивідуальними зусиллями, навіть якщо діяти раціонально, структурно й з добрими намірами. Усвідомлення цього дозволяє перевести рішення з площини емоцій і надій у площину відповідальності за власний професійний і особистий шлях.
Протидія аб’юзу рідко виглядає як відкрита боротьба, адже найчастіше вона починається з тихого, але принципового повернення здатності мислити самостійно, обирати дії з опори на реальність і не зраджувати власний внутрішній орієнтир заради тимчасової безпеки. Здорове робоче середовище не потребує постійного тиску, бо ефективність народжується там, де людина діє з цілісності. Аб’юз припиняється тільки тоді, коли з’являється ясність і готовність діяти відповідно до неї.
Раніше ми писали про думки, які заважають вам розбагатіти. Таких експерти налічують майже два десятки! На що звернути увагу, дізнавайтеся разом із ХОЧУ.ua!
