Зірка "Ліги сміху" Тарас Стадницький розповів про великодні традиції у своїй родині: "Били в дзвони, доки не почне гудіти в вухах"

Тарас Стадницький розповів, як на його рідному хуторі святкували Великдень

Великдень — улюблене свято багатьох українців. І поки ви відпочиваєте і насолоджуєтесь смачними пасками, пропонуємо дізнатись, як це свято відзначав Тарас Стадницький — зірка "Ліги сміху".

Актор і тренер "Ліги Сміху. Волонтерський десант 3" Тарас Стадницький виріс на невеличкому хуторі в серці самої Галичини, тож з дитинства його супроводжує безліч передвеликодніх традицій. Найцікавішими він поділився з прихильниками.

Протягом Страсного тижня, за тиждень до самого Великодня, не можна було бити ніяких цвяхів. А десь на початку Великоднього тижня ми різали свиню, щоб зробити ковбаску, домашній шпондер, сальце, щоб все це ароматно пахло з кошика,

Основні передвеликодні приготування в родині актора завершувалися до Страсної пʼятниці. Цього дня всі віряни поспішали до храму, щоб вклонитися Плащаниці:

У чистий четвер ми старалися все поприбирати біля господарства, а в п’ятницю йшли до Плащаниці, і вже після того нічого не робили. Субота була основним днем, коли пеклася паска. Якщо вона не вдалася в четвер, був запасний день, коли можна було виправити ті кулінарні неподобства чи несправедливості, які сталися з паскою.

У неділю рано-вранці вся його родина відправлялася на службу, що тривала до 5 годин. Як пригадує тренер "Ліги Сміху", коли кошики вже були освячені, кожне господарство намагалося якнайшвидше дістатися дому. Він і досі не знає, у чому була суть цих змагань, але пригадує, що в поспіхах люди навіть губили колеса на автомобілях:

Після того, як на Великдень були освячені всі пасочки, усі старалися швиденько заскочити чи в автомобіль, чи на підводу до коней, а хто в хорошому здоров’ї – пішки, і забігти додому з цією паскою. Далі ми сідали їсти, а згодом йшли на вечірню.

Дитиною він чекав на Великдень ще й тому, що міг побити в церковні дзвони. У неділю це дозволялося всім, щоб сповістити про Воскресіння Христа, тож на дзвіниці вишиковувалася ціла черга з охочих.

У неділю і в дітей, і в дорослих було право вийти на дзвіницю і дзвонити у дзвони. Це було таке послання про те, що Христос Воскрес. Ти міг зайти й бити доти, доки в тебе не почне гудіти у вухах або доки не почне гудіти у вухах у всіх людей, які чекали в черзі на ту визначну подію,

У дитинстві Тарас Стадницький з не меншим захватом чекав на Поливаний понеділок, коли під виглядом духовного очищення міг з ніг до голови скупати будь-кого, хто траплявся на очі. Сьогодні ж актор бажає українцям лише одного — мати змогу зібратися разом і відзначити світле свято Великодня у великому родинному колі.

Нагадаємо, що в день Воскресіння Христового Володимир Зеленський порушив власну традицію. Таким президента вже давно не бачили.