Останні години Тараса Шевченка: як та коли помирав Кобзар і що сталося того ранку
10 березня українці згадують Тараса Шевченка – поета, художника та духовного символа нації, чиє життя обірвалося у Санкт-Петербурзі
10 березня 1861 року пішов з життя Тарас Шевченко – поет, художник і мислитель, якого українці називають своїм духовним провідником. Йому було лише 47 років, але за це коротке життя він встиг залишити величезний слід у культурі та історії України.
Hochu.ua зібрав усе, що відомо про смерть митця, яка сталася у Санкт-Петербурзі. Тарас Шевченко помер на чужині, далеко від України, про яку мріяв до останніх днів життя.
Коли помер Тарас Шевченко
Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року. За старим стилем ця дата припадає на 26 лютого.
Смерть поета настала у Санкт-Петербурзі, де він жив і працював у останні роки. Тоді Шевченко перебував під негласним наглядом поліції, адже царська влада й далі підозріло ставилася до його діяльності та поглядів.
На той момент поету щойно виповнилося 47 років – день народження він відзначив буквально напередодні, 9 березня.
Що відомо про останню ніч Шевченка
Сучасники згадували, що ніч з 9 на 10 березня стала для Шевченка дуже важкою. Поет майже не спав через сильний біль у грудях.
Він сидів на ліжку, спершись руками, бо не міг лягти. Час від часу запалював свічку, а потім знову її гасив. Попри сильний біль, Шевченко не хотів турбувати людей, які перебували поверхом нижче (Саєнка та Єфимова).
Близько п’ятої ранку поет попросив чаю. Коли йому принесли склянку з вершками, він сказав:
Прибери ж ти тепер тут, а я зійду вниз.
Останній ранок Кобзаря
Тарас Шевченко дуже хотів повернутися до роботи. Він поспішав до своєї майстерні, де планував продовжити працювати над незавершеною гравюрою.
Поет почав спускатися гвинтовими сходами вниз. Але раптом зупинився, охнув і впав.
Серце митця зупинилося майже миттєво. Лікар Едуард Барі, якого викликав Михайло Лазаревський, констатував раптову смерть. Це сталося близько пів на шосту ранку 10 березня 1861 року.
Від чого помер Тарас Шевченко
В останні роки життя здоров’я поета сильно погіршилося. Він страждав на ревматизм, поліартрит та серцеву недостатність.
Крім того, у Шевченка діагностували цироз печінки. Перебіг хвороб ускладнювала водянка, яка зрештою перекинулася на легені.
Саме набряк легень, спричинений органічними розладами серця та печінки, лікарі назвали основною причиною смерті поета.
Восени 1860 року стан Шевченка різко погіршився. Він дедалі частіше скаржився на біль у грудях і сильну слабкість, а в останні місяці майже не виходив із кімнати.
Хто був поруч із Шевченком перед смертю
Одним із найближчих людей, які бачили поета в останні дні, був його товариш Михайло Лазаревський. Він згадував, що 9 березня, у день народження Шевченка, застав його у страшних муках. Поет важко дихав і не міг знайти собі місця через біль.
Шевченко навіть попросив написати листа брату Варфоломію, у якому хотів повідомити, що почувається дуже зле. Він також хвилювався через відсутність лікаря, сподіваючись отримати ліки, які допомогли б заснути. Однак ніч виявилася для нього останньою.
Де поховали Тараса Шевченка
Спочатку Тараса Шевченка поховали у Санкт-Петербурзі – на Смоленському кладовищі. Проте друзі поета вирішили виконати його заповіт і перевезти тіло в Україну. Через два місяці після смерті прах митця перепоховали на Чернечій горі біля Канева.
Сьогодні це місце відоме як Тарасова гора. Воно стало одним з найважливіших духовних святинь для українців.
Чому Шевченка називають духовним символом України
Тарас Шевченко залишив по собі не лише літературну спадщину. Його поезія стала голосом українського народу та символом боротьби за свободу.
Рядки його творів і сьогодні звучать напрочуд актуально. Через понад століття українці знову знаходять у них силу, підтримку і віру у майбутнє. Саме тому ім’я Шевченка давно вийшло за межі літератури – для багатьох він став справжнім духовним символом України.
Раніше ми писали про пророцтва Тараса Шевченка. Опубліковано вірші, слова яких збулися, і продовжують здійснюватися.
