Як би нам не хотілося думати, що ми — господарі власного життя, існують психологічні ефекти, в яких ми йдемо на поводу
Часто мозок людини працює по загальній схемі. Її, на щастя, дуже добре вивчили психологи. Більш того, вони визначили, що існує як мінімум сім ефектів, які керують людським життям.
Що керує життям людини: психологи дали відповідь
Розуміння психологічних ефектів та їх впливу на людей може бути дуже корисним. Адже так можна зрозуміти не тільки себе, а й оточення.
Ефект Претфелла
Коли людина намагається справити враження, то показує свої найкращі сторони та намагається уникнути помилок. І дарма. Адже уразливість та слабкість, навпаки, викликає більшу емпатію та симпатію. Цю теорію назвали ефектом Претфелла. На практиці її перевірив доктор філософії та психології Стендфордського університету Елліот Аронсон. Професор провів експеримент — запропонував учасникам дослідження прослухати записи, на яких люди відповідали на запитання. На деяких записах було чутно, що хтось з учасників випадково пролив на себе каву. І учасники експерименту вважали більш привабливим саме його.
Ефект Пігмаліона
Цей ефект носить ім'я героя твору Овідія — скульптора Пігмаліона, який настільки полюбив одну зі своїх робіт, що вона ожила. Психолог Роберт Розенталь провів цікавий експеримент — на початку навчального року він провів тестування на рівень IQ серед учнів молодших класів. А потім — поділився з вчителями списком учнів, які показали найвищі результати. Правда, прізвища він обрав випадково, не зважаючі на справжній рівень інтелекту дітей. В кінці року, при повторному тестуванні, саме ці учні показали кращі результати.
Після додаткових тестів з'ясувалося, що вчителі підсвідомо виділяли цих дітей та давали їм більше уваги. Чому так сталося? Очікування вчителів до "особливої" групи були вищими і, як результат, створили нову реальність.
Розенталь назвав це самовтілюваним пророцтвом — людина несвідомо допомагає здійснитися тому, в що вірить, про що говорить та думає.
Парадокс вибору
Великий вибір може бути мінусом. Чому? Якщо людина обирає серед великої кількості варіантів, то може залишитися незадоволеною своїм остаточним вибором. Навіть якщо він абсолютно вірний. Цей парадокс пояснюється тим, що зайві зусилля знижують задоволення, тож процес вибору починає втомлювати.
Довели цей ефект психологи Марк Леппер і Шина Айенгар. Вони виставили в магазині зразки варення. В одному тесті сортів було 6, в іншому — 24. Результати показали, що при меншому виборі 30% людей купили варення, а при більшому — лише 3%.
Ефект свідка
Цей психологічний ефект описали соціальні психологи Бібба Латане і Джона Дарлі. Вони провели експеримент над студентами. На очах молоді було інсценоване побиття їх однокурсника. Коли учасник експерименту вважав, що він єдиний свідок, то у 85% випадків кидався на допомогу. Коли поруч була ще одна людина — рятувати однокурсника кидалися 65% студентів. А от коли учасник експерименту розумів, що поруч є ще чотири свідки, то допомагав у 31% випадків.
Цей ефект показує, що коли потрібна допомога, краще звернутися до конкретної людини, а не до натовпу.
Ефект прожектора
Цей психологічний ефект, насправді, полегшує життя. Бо нагадує — люди помічають наші помилки набагато рідше, ніж нам здається.
"Ефект прожектора" підтвердила команда психологів, яка попросила студентів цілий день носити футболку зі смішним написом, а потім оцінити, скільки людей звернули на неї напис. Крім того, дослідники опитали інших студентів, які не вдягали футболки. Виявилося, що кумедні написи помітило вдвічі менше оточуючих, ніж вважали піддослідні.
Ефект "нульового ризику"
Якби треба було б обрати — нульовий ризик авіакатастрофи чи знизити число ДТП, то що б ви обрали? Більшість людей називають перший варіант, адже нульовий ризик у певній сфері заспокоює. При цьому, люди не враховують, що другий варіант збереже більше життів.
Ефект "відра з крабами"
Суспільство нагадує відро з крабами. Бо спійманий краб може вилізти з відра тільки, якщо він там один. Коли ж крабів декілька — вони чіпляються один за одного, заважають і, як результат, всі лишаються у відрі.
З людьми схожа ситуація — егоїстичні прагнення підштовхують їх не дозволяти іншим досягнути більшого успіху. Але є важливй нюанс — ефект стосується знецінення та невиправданого негативу, а не конструктивної критики.
Раніше ми розповідали про те, що таке рухливий інтелект. І, звичайно, ділилися порадами про те, як його розвивати.