Спочатку "Крим – не бутерброд", а згодом – повернення кордонів 1991 року. Або чому персона Навального не така вже й однознача

16 лютого суспільство сколихнула неочікувана новина щодо смерті російського опозиціонера Олексія Навального. Звісно, офіційну, а головне – правдиву причину смерті діяча суспільству не назвуть. Однак за неофіційною версією багато хто припускає, що у цій справі замішаний президент рф. Воно й не дивно, адже політичні амбіції, риторика та погляд на становлення росії на міжнародній арені в Олексія Навального та диктатора путіна були кардинально різні. А от що опозиціонер говорив про Україну, окупацію та початок війни – згадуємо на ХОЧУ.ua!

Ключова особа російської опозиції, чи може варто додати приставку псевдо-? 

Безперечно, Олексій Навальний був ледь не основною фігурою усієї російської опозиції, думку якого успадкувало чимало росіян. Проте варто зазначити, що його риторика мінялася не повільніше, ніж рішення Пригожина скоїти переворот в росії та закінчити його, не дійшовши до москви.

Адже ще у 2017 році, за рік до президентських виборів на росії разом зі своєю командою Навальний випустив викривальний фільм, який свідчив про корупційні схеми діяльності чинного прем'єр-міністра рф Дмитра Медведєва. Однак, коли опозиціонер зрозумів, що не отримав бажаної реакції на власну роботу – призвав однодумців виходити на мітинги. Вже через декілька тижнів по всій росії почалися антикорупційні протести.

Не менш відомою широкому загалу є історія про те, як на підтримку Олексія Навального вийшли тисячі людей, коли опозиціонера арештували. Логічно, що залучившись підтримкою народу політик хотів протистояти своєму головному опоненту – володимиру путіну, який по факту є незмінним президентом московії вже купу років. Однак навіть публічне зацікавлення до його персони не допомогли йому вийти з СІЗО та все ж таки позмагатися з диктатором за пост президента рф.

А як щодо України, окупації Криму та створення так званих ЛДНР?

І хоча відкрито Навальний не толерував путінському режиму, щодо України в нього теж були достатньо неоднозначні погляди. Адже історія та соцмережі памʼятають, як колись опозиційний діяч неочікувано порівняв окупований Крим, який не можна "постійно віддавати" Україні.

Півострів був захоплений із кричущим порушенням усіх міжнародних норм, але зараз є частиною Росії і залишиться нею, і більше ніколи в найближчому майбутньому не стане частиною України. Крим - це що, бутерброд із ковбасою, щоб його туди-сюди повертати?

– заявив Навальний в інтерв'ю радіо "Эхо Москвы" в жовтні 2014 року.

Вже у 2017 році, під час президентських перегонів, Олексій Навальний почав говорити подібною до путінської риторики щодо Криму. Адже опозиціонер неочікувано заявив, що ставши президентом він хотів би провести там "чесні референдуми", аби визначити, якій країні буде підконтрольний півострів. А ще через декілька років, у 2019-му, він підкреслив, що не бачить однозначної позиції щодо того, як вирішити питання з окупацією Криму, адже тисячі місцевих жителів вже отримали паспорти рф.

Безумовно, те, що сталося в 14-му році, - це були незаконні речі. Але ми зайшли в ту частину політики, коли простих рішень не буває.
Там є два мільйони людей із російськими паспортами. Тобто вже якийсь незрозумілий фарш. Цей фарш назад не провернеш. Тому не існує простого вирішення кримської проблеми,

–  зазначив він.

Сам Олексій Навальний та його команда говорили, що Крим "дістався Україні випадково", толеруючи імперському російському режиму, з яким вони нібито борються. Але, мусимо зазначити, що за довгі роки неоднозначних висловлювань, у 2022 році опозиціонер нарешті поєднав заповітні слова – "Крим український".

Україна страждає від обстрілів, але "важка доля" чомусь у росіян

З 2014 року Олексій Навальний виступав проти імперських бачень рф, проте часами від нього суспільство все ж таки чуло, ніби "все не так однозначно". Власне, оскільки усю свою політичну кар'єру опозиціонер намагався повалити путінський режим, у 2022 році команда Навального нарешті відкрито засудила початок повномасштабної війни. Опозиціонери не раз говорили, що має відбутися завершення війни, встановлення миру і справедливості на умовах України. Ба більше, тоді Олексій навіть підкреслив, що нашій країні однозначно мають повернути кордони, визначені 1991 роком, а росія, яка з війною напала на суверенну державу, має виплачувати репарації.

І все ж не варто забувати, що російсько-українсько війна – не війна путіна, а усього народу, хоча й росіяни, в тому числі й представники опозиції, люблять говорити про наше "братерство". Тому ключовою метою російських опозиціонерів (чи все ж таки псевдо?) є повалити путінський режим та завоювати прихильність якомога більшої частини електорату. При цьому представники команди Олексія Навального продовжували тиснути на свою "важку долю", водночас борючись за ресурси на повоєнну відбудову рф та її становлення "прекрасної росії майбутнього".

Нагадаємо, раніше Зеленський відповів, кого варто було б звинувачувати у раптовій смерті Навального. Президент України не має сумнівів, що у цьому замішаний чинний президент рф володимир путін.