Загадка радянських багатоповерхівок: чому в СРСР будували будинки на 5 та 9 поверхів

Поверховість типових радянських будинків визначалася не естетикою, а суворими нормами, технічними можливостями та економією

Якщо придивитися до більшості старих районів у пострадянських містах, легко помітити закономірність: навколо або п’ятиповерхівки, або дев’ятиповерхові панельні будинки. Для багатьох це вже звичний міський пейзаж, але така поверховість з’явилася не просто так.

За кожним типом забудови стояли конкретні державні будівельні норми, технічні обмеження та логіка радянської економії. Архітектор Валентин Погорілий у коментарі для УНІАН пояснив, чому в СРСР роками будували саме такі будинки та які з них сьогодні вважаються комфортнішими для життя.

Чому в СРСР масово з’явилися п’ятиповерхівки

Перші масові п’ятиповерхові будинки почали активно будувати після Другої світової війни, коли країні потрібно було швидко забезпечити людей житлом. Саме тоді з’явилися знамениті “хрущовки” — максимально прості, дешеві та швидкі у зведенні будинки.

За словами архітектора, головна причина такої поверховості — відсутність потреби в ліфті. Радянські будівельні норми дозволяли будувати житло без ліфта приблизно до висоти 14-15 метрів, що й відповідало п’яти поверхам.

Фактично це була межа фізичного комфорту людини. Піднятися на четвертий поверх більшість людей могли без особливих проблем, а от вище вже ставало складно, особливо для літніх мешканців або родин із дітьми.

Цікаво, що деякі “сталінки” все ж мали ліфти, але це були будинки для партійної еліти. Їх будували значно якісніше, ніж типові “хрущовки”.

Чому потім почали будувати саме 9 поверхів

У 60-70-х роках ситуація змінилася. У СРСР з’явилися нові технології, висотні крани та можливість будувати вищі будинки швидше й дешевше. Саме тоді дев’ятиповерхівки стали новим стандартом житла. Але й тут поверховість була обрана не випадково.

Річ у тому, що після дев’ятого поверху будівельні вимоги різко ускладнювалися. Потрібні були інші системи пожежної безпеки, додаткові технічні рішення та дорожче обладнання. Тому дев’ять поверхів стали своєрідним компромісом між економією та бажанням збільшити щільність забудови.

Головною перевагою таких будинків був ліфт. Для багатьох радянських сімей це вже вважалося серйозним покращенням житлових умов.

Які будинки сьогодні комфортніші для життя

Попри те, що дев’ятиповерхівки свого часу вважалися більш сучасними, архітектор каже: сьогодні жити комфортніше саме у невисоких будинках. Причина проста — залежність від ліфта. У старих багатоповерхівках ліфти часто виходять з ладу, потребують ремонту або не працюють через відключення електроенергії. І тоді мешканці верхніх поверхів буквально опиняються у пастці.

За словами Погорілого, приблизно 10% часу ліфт у таких будинках може бути недоступним через технічне обслуговування чи інші проблеми. Крім того, менша поверховість означає й меншу щільність населення. А це — менше шуму, спокійніші двори та комфортніше середовище для життя. Архітектор взагалі вважає, що найкомфортнішими для людини є триповерхові будинки, адже саме вони створюють найбільш збалансований житловий простір.

Нагадаємо, що практика скління балконів автобусними вікнами з’явилася через жорсткий дефіцит. Дізнайтеся, як побутові труднощі породили цей незвичний тренд минулого.