Субота М’ясопусна: що готувати у поминальний батьківський день

Варто знати, як провести день, дуже важливий для кожної віруючої людини

Не секрет, що є кілька дат у році, коли поминають померлих. Вони називаються — батьківські суботи, проте ці дні змінюють свої дати залежно від церковних свят і постів, а тепер ще й через перехід ПЦУ і УГКЦ на новоюліанський календар. У цій статті ми розкажемо далі, що готують у М’ясопусну суботу, важливу дату церковного календаря березня. Не пропустіть цікаві подробиці!

Батьківська субота: що це за день

9 березня — М'ясопусна батьківська субота, вона ж також Вселенська батьківська субота. Цього дня вшановують померлих родичів та близьких. Чому М'ясопусна? Тому що наступна за нею неділя іменується М'ясопусною: це останній день, коли дозволено їсти м'ясо перед Великоднім постом. У цю дату віряни просять Бога про помилування всіх "від віку покійних православних християн". Саме через це день і має свою іншу назву — Вселенська.

М’ясопусна субота: що можна і треба робити

Цього дня, у батьківську поминальну суботу, уникаючи розваг та веселощів, намагаються дотримуватися традицій:

• проводити день у тиші та спокої, згадувати покійних, говорити про них у хорошому світлі;

• багато молитися, згадуючи померлих, не тільки тих, що вели праведне життя, а й грішних. Також у М’ясопусну суботу моляться за усіх, хто помер не своєю смертю — був убитий, помер від важкої хвороби, загинув на чужині, міг бути не похованим;

• принести у храм пісну їжу, яку потім віддадуть тим, хто цього потребує;

• відвідати церковну службу, де варто замовити сорокоуст або літургію, а також подати записку з іменами померлих родичів, аби за них також помолилися;

• сходити на кладовище, аби якийсь час провести поруч з покійними та помолитися за них, можливо прибрати могили після зими, запалити свічку, покласти живі квіти;

• зробити якусь благодійну справу, не відмовляти у милостині;

• організувати вдома поминальний обід.

Субота М’ясопусна: що готувати

Багато хто цікавиться, що готувати у М’ясопусну суботу. Зазначається, що за столом має зібратися уся родина. І краще, аби було приготовано багато різноманітних страв. Їхня кількість має бути непарна. Обов’язковим атрибутом вечері є кутя, вона ж — символ воскресіння. Її готують з цілих зерен пшениці, додаючи мед та горіхи, проте інгредієнти можуть різнитися. Крім того, також готують млинці та вареники, тушкують капусту, печуть пиріжки. Запивають страви фруктовим киселем. До речі, давня традиція говорить, що перший млинець клали на поличку з розставленими іконами, другий — на підвіконня. Решту млинців відносили на могилу родичів та роздавали малозабезпеченим людям.

Також варто зазначити, що цього поминального вечора на стіл у банку із зерном ставлять запалену свічку. Вважається, що цю гостину відвідують душі померли, тому у кожній тарілці відкладають потроху усіх страв. Після закінчення вечорі посуд зі столу не прибирають до ранку.

Що не можна робити у М’ясопусну суботу

Також варто дотримуватися заборон, аби не розгнівати покійних.

1. Забороняється влаштовувати гучні святкування, розважатися, проводити весілля, іменини, хрестини.

2. Ні в якому разі не можна сваритися та з’ясовувати стосунки.

3. Займатися фізичною працею, робити хатні справи.

4. Не можна відмовляти у проханнях тим, хто цього потребує.

5. Не варто сильно сумувати, поминальний день має пройти у спокої та умиротворенні.

Сподіваємося, наведені вище факти про традиції були для вас корисними.

Також вам точно знадобиться наступна інформація: головні традиції та заборони Великого поста. Все, що потрібно знати про цей важливий для вірян період, вже у нашій статті за посиланням.