Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар у вересні 2023 року, більшість релігійних свят змістилося у даті на 13 днів раніше. А в одного зимового свята то й взагалі є всі шанси залишитися в минулому. Так, мова про Старий Новий рік. 

Традиційно щороку ми відзначаємо Старий Новий рік у ніч з 13 на 14 січня. Але ось що цікаво: воно не є ні державним, ні релігійним святом. Тож чому ми його взагалі святкуємо?

Історія свята

Старий Новий рік виник через зміну календарів на початку XX століття. Так, раніше світ жив за григоріанським календарем, а у 1918 році відбувся перехід на досконаліший юліанський календар. Зміна календаря відбулася й на території колишньої російської імперії. Проте православна церква не прийняла нововведення і продовжила відзначати свята за старим стилем.

Саме тому в нас є одразу 2 свята, пов’язані з Новим роком: традиційне святкування з усім світом 1 січня, а через 2 тижні - Новий рік, як то кажуть “по старій пам’яті”. Як ви розумієте, таке дивакувате святкування збереглося здебільшого в пострадянських країнах.

Чи святкуватимемо ми Старий Новий рік і далі?

Відповідь: швидше ні, аніж так. А все тому, що Україна має всіляко дистанціюватися від радянського спадку. У тому числі - в календарному плані. А тому людей, охочих зустріти Новий рік за старим стилем, стає дедалі менше.

Ба більше, скасовування Старого Нового року не позбавить нас радості зібратися за щедрим столом, поворожити на судженого, пощедрувати чи засіяти сусідів. А все тому, що ці традиції відносяться до Маланки та Василя, які святкують 31 грудня та 1 січня (13 та 14 січня за старим календарем), і аж ніяк не до Старого Нового року.

Втім, ті люди, які шукають зайвий привід для святкування, будуть продовжувати відзначати Старий Новий рік. Змиритися з цим складно, але доведеться.

Також нагадуємо, що під час зимових свят в Україні проходить Різдвяний піст. Дізнайтеся,  що не можна робити  в цей період.

Фото: uaportal.com