Травми дитинства: 20 важливих ознак, яким не всі надають значення. Авторська колонка психологині Тетяни Кириченко

На що звернути увагу, щоб допомогти собі, подорослішавши

Людська психіка — річ досить складна і кожен із нас — унікальна особистість. Та попри це, є у нас дещо спільне. Наприклад, для багатьох людей характерно відкладати неприємні справи “на потім”. Але це не найгірше — є й інші речі, які нас умовно об’єднують. І це, зокрема, дитячі травми (не фізичні, а психологічні у цьому випадку — ред.), про які, на жаль, мало хто задумується…

Розповісти про них докладніше вирішила українська психологиня Тетяна Кириченко. Що таке “травми дитинства”, як їх розпізнати та що з цим робити у дорослому віці — дізнавайтеся далі на ХОЧУ! з перших вуст експерта.

***

Дитинство – це період, коли формуються основи нашої особистості. Проте, не завжди цей час проходить безболісно. Травми, які ми переживаємо в дитинстві, можуть залишити глибокий слід у нашому житті. 

Дитячі психологічні травми можуть мати глибокий та тривалий вплив на доросле життя. Так, наприклад, люди, які пережили емоційне приниження в дитинстві, можуть страждати від тривожності та депресії. 

Люди, які в дитинстві зазнали фізичного або емоційного насильства, можуть уникати близьких відносин у дорослому житті, боячись зради та болю. Що, скоріше за все, може призвести до самотності та самоізоляції.

Наприклад, діти, які виросли в умовах постійної критики, обезцінення або порівняння з іншими, можуть мати проблеми з самооцінкою. Вони з великою вірогідністю  стануть дорослими, які постійно шукають зовнішнє підтвердження своєї цінності. 

Якщо дитина не відчувала безпеки та підтримки від власних батьків, то вона має всі шанси вирости з серйозними проблемами довіри до інших, що суттєво ускладнить у подальшому створення стабільних відносин. 

Дитячі психологічні травми можуть викликати навіть такий розповсюджений зараз посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що протягом життя впливатиме на їх здатність нормально функціонувати в повсякденному житті.

Ці приклади підкреслюють важливість раннього виявлення та лікування психологічних травм, а також підтримки тих, хто їх пережив, для запобігання довготривалим наслідкам у дорослому житті. Важливо звертатися за професійною допомогою, щоб працювати над зціленням та відновленням.

Давайте розглянемо 20 основних ознак травм дитинства:

1. Недовіра до людей: якщо ви не підпускаєте близько до себе інших людей, це може бути наслідком недостатньої довіри, яку ви відчули в дитинстві.

2. Складність просити про допомогу: якщо ви не можете звернутися до інших за допомогою, але чекаєте, що вам її запропонують, це може бути прямим наслідком недостатньої підтримки в дитинстві.

3. Прагнення до тотальної самостійності: якщо ви завжди прагнете все робити самостійно, це може бути результатом відсутності підтримки в дитинстві.

4. Необхідність постійної зайнятості: якщо ви відчуваєте потребу бути постійно зайнятими, це може бути спробою уникнути неприємних спогадів або емоцій.

5. Повний контроль над всім: якщо ви постійно намагаєтеся контролювати все навколо себе, це може бути наслідком відчуття безпорадності в дитинстві.

6. Прагнення до сили: якщо ви прагнете постійно виглядати сильними, це може бути спробою приховати власну слабкість.

7. Страх проявляти почуття: якщо ви соромитеся виражати свої почуття, це може бути результатом негативного досвіду в дитинстві.

8. Контроль над відносинами: якщо ви намагаєтеся встановлювати правила відносин (не обов'язково успішно), це може бути наслідком невпевненості в собі.

9. Уникнення відносин: якщо ви уникаєте серйозних стосунків, це може бути спробою захистити себе від можливих майбутніх ран та розчарувань, під впливом травматичного досвіду у дитинстві.

10. Вигорання для дозволу собі відпочити: якщо ви доводите себе до стану вигорання і тільки тоді дозволяєте собі відпочинок, це може бути результатом відповідного травматичного досвіду у дитинстві, пов'язаного із забороною легкого отримання результату.

11. Складнощі з встановленням особистих кордонів: невміння встановлювати здорові особисті кордони може бути наслідком грубого ігнорування ваших потреб у дитинстві.

12. Перфекціонізм: надмірна вимогливість до себе може бути наслідком відчуття нікчемності та неідеальності, яке ви могли успадкувати з дитинства.

13. Труднощі з прийняттям критики: якщо критика викликає у вас сильну емоційну реакцію, це може бути пов’язано з негативними досвідами в дитинстві, коли вас надто жорстко або несправедливо критикували та обезцінювали.

14. Чутливість до відчуження: переживання відчуження в дитинстві може призвести до глибокої чутливості до відторгненості в дорослому житті.

15. Потреба в постійному визнанні: якщо вам необхідно постійно отримувати визнання від інших, це може бути спробою заповнити внутрішній вакуум, який утворився через відсутність уваги та підтримки в дитинстві.

16. Страх перед змінами: може бути наслідком непередбачуваного або хаотичного дитинства, де часті зміни призводили до стресу.

17. Відчуття відчуженості: відчуття ізоляції та відчуженості може бути результатом відсутності повноцінного емоційного зв’язку з батьками або опікунами.

18. Складнощі з вираженням гніву: якщо ви відчуваєте труднощі з вираженням гніву, це може бути пов’язано з боязню вираження цієї емоції у дитинстві.

19. Тенденція до самоізоляції може бути способом захисту від болю та розчарувань, які ви пережили в дитинстві.

20. Потреба в контролі над емоціями: якщо ви постійно намагаєтеся контролювати свої емоції, це може бути спробою уникнути повторення певних травматичних досвідів минулого.

Пам’ятайте, що важливо визнати та працювати над власними дитячими травмами, щоб зцілити рани минулого та покращити якість власного життя. Звернення за професійною допомогою може бути першим кроком до розуміння та зцілення цих травм. Важливо пам’ятати, що ви не самотні, і є дієві методи для відновлення здорового життя.

***

Раніше ми також розповідали, які 7 ефектів керують життям людини, причому кожної! Психологи пояснили, про що йдеться — і про це дійсно варто дізнатися якнайшвидше!