Дофамінове покоління: чому ваша дитина постійно в телефоні?

Та як повернути дитину з віртуального світу

Чи ловили ви себе коли-небудь на думці, що ваша дитина ніби живе в іншому світі? Хоча фізично ви знаходитесь поруч… Чи знайома вам ситуація, коли ваші слова буквально розчиняються у повітрі, а маленький палець вперто скролить стрічку? Хто з нас не помічав, як ця маленька, колись невинна іграшка, міцно вкорінилася в житті наших дітей… Це той самий момент, коли батьки нарешті починають розуміти, наскільки їхні діти є залежними від телефона 😔

Сьогодні ми разом із theatlantic.com пропонуємо вам розібратись у питанні, чому ж так сталося. А допоможе у цьому книга Анни Лембке “Дофамінове покоління”.

Одного разу, прокинувшись зранку, матір за природою та психіатриня за фахом Анна Лембке, задумалась над питанням звикання дітей до телефонів. Досліджуючи тему залежностей в клініці при Стенфордському університеті багато років, вона назбирала чималий досвід роботи в цьому напрямку і не могла не помітити знайомі закономірності в поведінці сучасного покоління Z. Це й надихнуло докторку на написання книги “Дофамінове покоління”, опираючись на яку, ми розглянемо проблему гаджетів у житті дітей XXI століття.

Причини дитячої залежності від гаджетів

У своїй книзі професорка Анна Лембке виділяє декілька основних причин такої поведінки:

1. Перевантаження дофаміном. Смартфони, планшети та ігрові пристрої постійно стимулюють дофамінову систему мозку. Вподобайки, повідомлення, ігри, відео — це миттєві “винагороди”, які дають короткочасне задоволення. Через це мозок звикає до високого рівня дофаміну й втрачає здатність отримувати задоволення від простих речей.

2. Легкий доступ до стимулів. Діти мають постійний доступ до розваг — YouTube, TikTok, ігри тощо — усе це не вимагає зусиль чи терпіння. Даний підхід виховує «миттєве споживання» та нетерпимість до нудьги або затримки винагороди.

3. Втеча від дискомфорту. Гаджети стають своєрідними “цифровими знеболювальними” — способом уникнути негативних емоцій: нудьги, тривоги чи самотності. Замість того, щоб навчитися справлятися з труднощами, діти “залипають” у телефонах, тікаючи від реальності.

4. Соціальний тиск. Соцмережі створюють ілюзію ідеального життя інших, провокуючи заздрість, FOMO (страх щось пропустити) і тривожність. Попри це, діти не хочуть “випасти” з цифрового середовища, бо це означає втратити соціальний зв'язок.

5. Відсутність обмежень і навичок саморегуляції. Дитячий мозок ще не сформував механізми контролю імпульсів. Без зовнішніх правил (від батьків/вчителів) діти просто не здатні регулювати час користування гаджетами.

Лембке наголошує: чим легше щось отримати — тим більша ймовірність, що воно викличе залежність. А цифрові технології сьогодні — це найдоступніше джерело дофаміну. 

Чому сучасні діти залежні від гаджетів: інша думка

Інша дослідниця питання залежностей Ганна Розін вважає неприйняття серед однолітків та відчуття “інакшості” частковою причиною втечі дітей у світ гаджетів. Особливо це характерно для маленьких міст, де обмежене коло спілкування та менша кількість населення обмежують можливість знайомств з людьми, котрі мають подібні інтереси. Це, своєю чергою, призводить до замикання дітей у собі й пошуку закриття природної потреби у соціалізації деінде.

Як змусити дитину відкласти телефон: що робити батькам?

Для подолання проблеми фахівці радять ще з дитинства запроваджувати періодичне дофамінове голодування, однак без покидання дитини наодинці з собою❗️ Зберіться в цікаву подорож, витратьтесь на цікаву, нехай і дорогу, книжку, пограйте з дитиною надворі — усе це навчає дитину, що існує барвистий та цікавий світ поза межами телефону.

Дозвольте проявляти емоції та навчіть дітей, що це нормально й не потребує схованки. Плануйте задоволення з затримкою: телефон — після домашнього завдання, гаджети з обмеженням у часі. Встановіть чіткі правила й дотримуйтесь їх, адже діти ще не навчені до самодисципліни.

І найважливіше: будьте прикладом, бо, як відомо: “Те, як ми поводимося з власним дофаміном — це те, чого діти навчаться від нас”.

З любов’ю до кожної матусі й татуся. 

Раніше ми також розповідали, що робити, якщо дитина закрилася від вас і не хоче йти на контакт. Психологиня дала 10 дієвих порад, які допоможуть батькам впоратися з проблемою та знову налагодити діалог із малечею.