Звільнення в умовах воєнного стану: що змінилося і про що має знати кожен найманий працівник

Бізнес та гроші
Іванна Кульбіда

Іванна Кульбіда

Редакторка стрічки новин

Ринок праці в Україні зазнає великих змін. Певні популярні професії не відчувають браку кадрів, а на деякі вакансії місяцями неможливо знайти відповідального працівника.

На період дії воєнного стану з'явилися нові підстави для звільнення. Всі вони мають свої нюанси. Чи полегшують зміни в трудовому законодавстві розірвання трудового договору, розповідає work.ua , опираючись на думку експерта з питань трудового законодавства і оплати праці Галини Казначей.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Перша підстава

Перша нова підстава для звільнення — якщо працівник відсутній на роботі та відсутня інформація про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 частина перша ст. 36 КЗпП).

Щоб застосувати цю норму для звільнення, необхідно, щоб виконувались одночасно три обов’язкові умови:

  • Відсутність працівника.

  • Відсутність інформації про працівника.

  • Тривалість відсутності працівника та відсутності інформації понад чотири місяці поспіль.

Якщо не буде дотримано хоча б однієї з цих вимог, звільнити працівника за цією підставою неможливо.

Цю підставу для припинення трудового договору не варто ототожнювати зі звільненням у зв’язку з прогулом (пункт 4 статті 40 КЗпП).

Звільнення в умовах воєнного стану: що змінилося і про що має знати кожен найманий працівник - фото №1

Друга підстава

Смерть роботодавця — фізичної особи або набуття законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою.

Які дії працівника при смерті  роботодавця? Такий працівник не міг зареєструватися в Центрі Зайнятості, працювати за основним місцем роботи до іншого роботодавця (якщо в померлого ФОПа працівник був працевлаштований за основним місцем), оскільки за всім даними, працівник ніби мав робоче місце. Тож розірвання трудових відносин було можливе лише через суд.

Зараз можна звільнитися набагато простіше - просто звернутися до центру зайнятості.

В КЗпП зазначається: «Для припинення трудового договору відповідно до пункту 81 частини першої цієї статті працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у пункті 81 частини першої цієї статті (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання такої заяви».

Звільнення в умовах воєнного стану: що змінилося і про що має знати кожен найманий працівник - фото №2

Третя підстава

Смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим. Раніше не було норми КЗпП, в якій би йшлося про припинення трудових відносин через смерть працівника. Проблема виникала на етапі оформлення кадрових документів та подання звітності, оскільки не було конкретної норми в КЗпП на яку треба було посилатися. Зараз питання врегульовано пунктом 8-2 ст. 36 КЗпП.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Четверта підстава

Трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

«Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій» — з коментаря Мінекономіки.

Звільнення в умовах воєнного стану: що змінилося і про що має знати кожен найманий працівник - фото №3

Про звільнення працівника, який працює на умовах спрощеного режиму трудових відносин

1. Спрощений режим діє лише в період дії воєнного стану.

2.  Може застосовуватися на добровільних засадах у відносинах між працівниками та роботодавцями.

3. Застосовується між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб.

4. Також може застосовуватися між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної зарплати.

Працівник і роботодавець за їхньою згодою можуть визначати у трудовому договорі також інші підстави припинення або розірвання трудового договору, окрім тих, які зазначені в КЗпП.

Можна розірвати трудовий договір роботодавцю з підстав, яких немає в КЗпП, але треба зазначити причину звільнення працівника, а також виплатити працівнику компенсацію в розмірі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше:

1. Половини мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більш як 30 днів.

2. Мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 30 днів.

3. Трьох мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад один рік.

4. П’яти мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад два роки.

Звільнення в умовах воєнного стану: що змінилося і про що має знати кожен найманий працівник - фото №4

Тепер у день звільнення не забувайте працівникам видавати:

  • Копію наказу про звільнення.

  • Повідомлення про нараховані й виплачені суми.

  • Звісно, повний розрахунок до копієчки, зокрема за всі невикористані дні відпусток.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Звільнення з роботи - не кінець світу, а можливість знайти кращу і реалізувати себе повністю. Тому не опускайте руки: складайте ідеальне резюме і вперед.