"20 днів у Маріуполі". Перший український фільм, який реально може отримати "Оскар"

Кіно та серіали
829

Олександр Панченко

Кінооглядач

Фото: Arthouse Traffic

"Мій мозок відчайдушно намагатиметься забути це все" (с)

Визнаю, я не зміг додивитися цей фільм до кінця. Я вийшов з зали кінотеатру і пішов на вулицю, де ще довго намагався заспокоїтися (принаймні зупинити неприємні дрижаки у руках). І зламали мене не кадри, у яких щось вибухало і була чутна стрілянина, а очі дітей. “Чого ти засмучуєшся? Я не хочу вмирати”, - каже дівчинка рочків 6-ти. А це як раз вік моєї доні… Думаю, ви мене зрозумієте.

Документальний фільм “20 днів у Маріуполі” – про зґвалтування міста росіянами у лютому-березні 2022 року - це якраз той випадок, коли ти думаєш: “Краще б його ніколи не було”. Але він є. Він стався. І тепер це наша реальність. Тож нехай її побачать усі. І, можливо, у ніч з 10 на 11 березня у театрі Dolby в Лос-Анджелесі, стрічка стане першим українським фільмом, який отримає “Оскар”. І це не тому, що на неї роблять головні ставки букмекери. Просто ця робота на це заслуговує як ніяка інша.
ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Наші конкуренти

Цьогоріч у категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм” також змагатимуться:

  • “Бобі Вайн: Народний президент” (розповідає про популярного співака Боббі Вайна, який пішов проти лідера деспотичного режиму в Уганді Йовері Мусевені).

  • “Вічна пам'ять” (про стосунки чилійського журналіста Аугусто Гонгори, відомого своїми розслідуваннями злочинів диктатора Августо Піночета, та чилійської актриси Пауліни Уррутіа).

  • “Вбити тигра” (про фермера в Індії, який намагається добитися справедливості для своєї 13-річної доньки, яку було зґвалтовано).

  • “Чотири доньки” (про багатодітну матір, в якої зникають дві доні).

Як було знято стрічку про Маріуполь

Мстислав Чернов. Фото: Getty Images

"20 днів у Маріуполі" — режисерський дебют воєнного кореспондента та фотографа Мстислава Чернова. І зараз можна було б сказати, що він був підготовлений (принаймні морально) до того, що побачить у Маріуполі. Адже за його плечима робота у багатьох гарячих точках по всьому світу. Проте це було б відвертою маячнею, адже до такого просто не можливо підготуватися.

Бо несила нормальній людині бути готовим до того, що прийдуть чужинці та руйнуватимуть твій світ і життя. Що навколо палатимуть сірі панельні багатоповерхівки, ворожа авіація вщент роздовбає пологовий, а жінки з дітьми переселяться зі своїх затишних квартир у вогкі підвали.

Мій мозок відчайдушно намагатиметься забути це все, але камера не дозволить,
— зізнається режисер фільму Мстислав Чернов.

Мстислав та його колеги з Associated Press фіксували все, що бачили навколо: паніку, розгубленість, відчай, масові поховання, буденний героїзм лікарів, рятувальників та військових. Відзнятий матеріал частково (хвилин на 40) вдалося передати на “велику землю” – біля одного розтрощеного продуктового магазину якимось дивом був онлайн-зв’язок (саме так фотограф Євген Малолетка передав світлини розбомбленого полового будинку, які потім облетіли весь світ). Проте це була краплина у морі. Основну частину майбутнього фільму (майже 30 годин відео) журналісти вивезли з собою через гуманітарний коридор 15 березня. Чернов та його колеги були останніми журналістами, які покинули місто.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Цифра 20

Ніхто з журналістів не рахував дні, проведені в Маріуполі. Ось що з цього приводу каже Мстислав:

Коли ти лежиш десь на підлозі разом з пацієнтами лікарні, коли ніхто не спить, тому що немає знеболювальних, всі стогнуть, жахливий запах і страх, такий липкий, тому що постійно йде стрільба, то час зупиняється взагалі,
— зізнається режисер.

Цифра 20 з’явилася пізніше. Вже після того як Мстиславу пощастило вибратися. Лише “після” він зрозумів як довго тривало то жахіття. І ще — спочатку “20 днів у Маріуполі” — то була назва для статті, що згодом перетворилася на основу для майбутнього фільму.

Премії та визнання

На сьогодні фільм не тільки став найкасовішим документальним фільмом в історії України (загальні збори – 531,5 млн грн), а й отримав низку престижних світових нагород. Серед яких - приз глядацьких симпатій в категорії “Світове документальне кіно” – на американському фестивалі незалежного кіно “Санденс”. А ще - британська кінопремія BAFTA Film Awards 2024 в категорії “Найкращий документальний фільм”.

На черзі битва за “Оскар”.

P.S. Наразі Чернов працює над книгою про Маріуполь. А ще він мріє зняти другий фільм про місто, - коли його нарешті звільнять.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Нагадаємо, раніше ми розповідали про 10 фільмів, які цьогоріч мають найбільше шансів “взяти” Оскар. Чи є серед них “20 днів у Маріуполі” - дізнавайтеся у нашому новому матеріалі.