Днями один із перших рок-гуртів Незалежної України "Green Grey" презентували кліп на пісню "Друже". Відео вийшло надзвичайно особистим та щемливим, адже присвячене втраті музикантами близького друга. Деталі - у нашому матеріалі далі.

Мініфільм, знятий "Green Grey", навряд чи залишить когось байдужим: у ньому учасники гурту наживо проживали втрату свого близького друга. Загалом пісня "Друже", яка з'явилася у Мережі 19 листопада — це присвята українському герою, байкеру, якого друзі називали Мессер. Володимир Мессер був президентом першого українського мотоклубу Silver Bullets, а потім очолив українське відділення міжнародного клубу Hells Angels. Втім, коли почалося російське вторгнення він під обстрілами вивозив людей з Київської області, ризикуючи власним життям.

Вова Мессер загинув під Ірпенем від куль окупантів у березні 2022 року, рятуючи цивільних - жінок, дітей та беззбройних людей. 

"Друже" - це пісня про людину, яка принесла себе в жертву заради інших. У кліпі музиканти показали себе зовсім з іншого боку, що раніше не був їм притаманний: нові сенси, інтонації та більш ліричний підхід у виконанні — це результат переживання музикантами спільного болю після загибелі їх близького друга. Його життя — приклад великої любові до ближніх, і гурт бачить своєю місією розказати про його подвиг і  тим самим вшанувати всіх українців, що загинули від рук російських загарбників.

Вова Мессер — відомий байкер, ще з епохи 90-х. Тоді  ми і познайомились на спільній тусовці байкерів та рокерів. А коли почалась війна, ми стали ще ближчими друзями.

"Друже" далося нам нелегко, бо хотілося через музику, текст і відео передати власний внутрішній стан від втрати близької людини, спустошення, яке нас накрило з головою. І реалії такі, що сьогодні ледь не кожен другий українець стикається з подібною трагедією. Тому метою нашого кліпу стала підтримка емоційного стану людей, хто проживає це зараз,

— каже Андрій Яценко (DZL), засновник та гітарист гурту "Green Grey".

Дмитро Муравицький (MRK) також розповів про свого друга Мессера і про емоції, які довелося пережити на знімальному майданчику:

Вовка був моїм кентом, є таке сленгове слівце. Ми могли зателефонувати один одному в будь-який час дня та ночі з будь-якого питання. Коли я дізнався, що він загинув, ніби взяли і вийняли частину мене. Я довго не міг зібратися, не приймав, крутив думки, спогади. Рішення написати пісню, присвячену Вові, було ухвалено тоді, коли ми почали поступово приймати реальність. Текст був написаний за 30 хв, і тут я хотів би подякувати Фарі, дружині Дизеля, за прекрасний "хук", яким вона поділилася.

Коли знімали кліп, нас періодично накривало. Ми хотіли показати стадії переживання нашого болю, тому виходило так, що самі проходили через ці стадії на знімальному майданчику заново по колу. А сам біль все ще всередині. Я так і не видалив номер Вови Мессера зі свого телефону.

Андрій Франчук, режисер кліпу, розповів про ідею мініфільму та самі зйомки:

Для того, аби досягти потрібного ефекту, від самого початку ми знали, що поділимо кліп на 3 частини. Кожна частина буде символізувати 3 стадії подолання втрати. А саме: 
1. Неприйняття, депресія та тотальне спустошення; 
2. Втеча від себе: спроба вгамувати внутрішнє спустошення якоюсь зовнішньою діяльністю, що не дає результату.
3. Остаточне прийняття втрати, готовність впустити болючі спогади ближче до себе.

Кожна частина цього мініфільму — окрема історія, що стає частиною пазлу і проливає світло на всю картину в цілому. Це історія, яку відчував кожен, хто коли-небудь переживав втрату — це ми й хотіли показати.

Цікаві факти про кліп:

1. В першій частині кліпу, де йдеться про заперечення втрати друзями Вови Мессера, можна побачити дуже старі кадри з його участю — це оцифровані відеомоменти, які ексклюзивно були вилучені зі старих касет 90-х років.

2. Режисером другого куплету виступив… композитор Франц Шуберт. Надихнувшись його біографією, а саме історією написання легендарної "Незавершеної" симфонії, режисер хотів показати другу стадію апатії після втрати. Незавершені рухи Діззі символізують даремність втечі від прийняття реальності та від своїх почуттів через зацикленість на одній і тій самій дії.

3. Для того, щоб якомога влучніше передати внутрішній стан кожного учасника, кожен виконував свою танцювальну партію під відповідний саунд. Відтак свою  імпровізацію Діззі танцював під звуки басу. А Ярослав Кайнар, професійний танцівник, що символізував тінь спогаду, виконував хореографію під вилучену партію басу та ударних, ніколи не чувши оригінальний трек.

4. Вінілова платівка, яка оберталася щоразу в одну і ту саму сторону — не є помилкою або технічним недоліком. Це метафора, що символізує даремність тієї повторюваної дії, коли ти свідомо заперечуєш свою втрату.

Раніше ми повідомляли, що знаменитий український шансоньє українізував "Кияночку" і тепер вона не має звʼязку з московією. Як звучить легендарна пісня Гаріка Кричевського українською, можете оцінити тут.