Г’ю Джекман – не тільки Росомаха. 7 головних фільмів за участі зірки

Знаменитий голлівудський актор має що показати шанувальникам!

Навряд ще є люди на планеті, які сприймають Г'ю Джекмана тільки як Росомаху з “Людей Ікс” (завдяки цій ролі актор потрапив до Книги рекордів Гіннесса - за найдовшу кар'єру як герой “Марвел”), оскільки Джекман за свою кар’єру зіграв безліч інших яскравих ролей. Син британських батьків, які емігрували до Австралії в 60-х, Г'ю в дитинстві і підлітком вважав за краще проводити дні та ночі безперервно на австралійських пляжах, просто неба – і найбільшою його мрією було побачити весь світ. Спочатку він став відомий на театральній сцені у рідній Австралії – і лише потім, багато років потому, прославився в кіно.

Сьогодні Хочу! згадує 7 його найяскравіших ролей. Де ще, окрім мегапопулярних “Людей X” знімався Г’ю Джекман — розповідаємо далі у нашій свіжій добірці найкращих фільмів голлівудської зірки!

"Люди Ікс" (2000)

Так, це кіно зробило маловідомого раніше австралійського актора Г'ю Джекмана справжньою зіркою. І саме перша частина “Людей Ікс”, до речі, зараз, майже чверть століття потому, виглядає “класичним” фільмом. Не будемо вдаватися зараз у всі ці подробиці з мутацією та еволюцією – краще просто поговоримо про героя Джекмана, Росомаху, або просто Джеймса Логана.

Нас навіть не цікавлять зараз його марвелівські супергеройські здібності на кшталт викидання лез з кулаків чи фактичної “невмирущості” – ви подивіться, як він виглядає. Молодий Г'ю Джекман дуже нагадує молодого Клінта Іствуда. Так, у Іствуда краще виходило примружуватися, проте Джекман набагато ефектніше скидав брови - і в обох добре виходило курити сигару. Так що, як стає зрозуміло зараз, своїм успіхом “Люди Ікс” зобов'язані не в останню чергу такій олдскульній, іствудській чарівності Джекмана – майже без жартів. І ось така чарівність старого зразка потім, до речі, кудись випарувалася.

Але ця роль могла і не дістатись Г'ю. Кастинг на роль Росомахи тривав ще з середини дев'яностих – спочатку це мав бути музикант Гленн Данцинг, потім – Рассел Кроу (який і радив Джекмана), наступним претендентом став шотландський актор Дугрей Скотт. І лише коли останній не зміг зніматися через зайнятість в іншому проекті, продюсери нарешті вирішили ризикнути та взяти Джекмана. І не помилилися.

"Кейт і Лео" (2001)

А ось ще один доказ того, що Джекман – чудовий актор. Всі ми знаємо, якими захоплюючими є фільми про подорожі в часі – таке кіно завжди ненудно дивитися. І навіть погана акторська гра не завжди може зіпсувати гарне враження від таких фільмів. Так, як правило, ті, хто потрапив у далеке минуле чи майбутнє, жахливо переграють, зображуючи здивування, захоплення, паніку чи жах. Але не Г'ю Джекман.

У цій чудовій картині Г'ю грає Леопольда, герцога Олбані, який із Нью-Йорка 1876 року потрапляє до Нью-Йорка початку двадцять першого століття. Так, спочатку він у своєму камзолі намагається втекти від "візків з паровим двигуном", з перебільшеною цікавістю розглядає піну для гоління - але робить це так само природно, як робила би будь-яка інша нормальна людина на його місці, якби подорожі крізь століття були можливі. І найголовніше, герой Джекмана дуже швидко освоюється в нашому часі – і навіть заводить роман із чарівною Кейт (Мег Райн), своєю новою сусідкою.

"Сенсація" (2005)

Нульові були часом, коли фільми великого Вуді Аллена знову почав масово дивитися глядач – і у випадку з “Сенсацією” багато хто пов'язував цей приємний факт із тим, що у стрічці брали участь молоді зірки. У цьому випадку – Г'ю Джекман та Скарлетт Йоанссон. І якщо у Йоханнсон у фільмі виходило бути кумедною і сексуальною одночасно, то у Г'ю було завдання трохи складніше.

Нагадаємо, що в цій комедійній детективній історії (з елементами містики) Джекман грає британського аристократа Пітера Лаймана, з яким знайомиться журналістка-американка Сондра (Йоханссон). Вона і вважає, що герой Джекмана - загадковий "вбивця з колодою Таро". Поки Сондра заводить роман з Лайманом, щоб вивести його на чисту воду, а ми, глядачі, теж упевнені, що аристократ і є маніяк-вбивця, Джекман творить дива.

Він легко грає такого собі лялькового красеня, того самого аристократа з картинки і принца на білому коні – при цьому не забуває час від часу напустити на себе загадки, таємниці, а то й здатися зловісним. А те, що при цьому Джекман насправді виглядає ще й як тонка пародія на секс-символ у розквіті сил – окрема розмова. Тверда п'ятірка.

"Престиж" (2006)

Ще одна “аристократична” роль у кар'єрі Джекмана та одна з його незаперечних акторських вершин. У випадку з “Престижем” режисер Крістофер Нолан як ніколи раніше (і пізніше) спирається саме на акторську гру, а не на спецефекти та вражаючу картинку (на відсутність яких теж не можна скаржитися) – і тут на перший план виходять чудові Г'ю Джекман та Крістіан Бейл .

Як ви пам'ятаєте, Джекман і Бейл грають двох фокусників, навіть магів у Лондоні кінця позаминулого століття. Спочатку вони – друзі, потім стають запеклими, непримиренними суперниками. З них двох герой Джекмана, Роберт Енжієр, завжди тримає марку, одягнений з голочки, і виглядає так, як і має виглядати аристократ – бездоганно. Але в той же час саме Енжієр і є по-справжньому одержимим своєю справою, клінічно, нещадно і безповоротно відданим їй. Це небезпечна якість – і це чудово помітно у погляді героя Джекмана на його ретельно поголеному обличчі. Рідко коли актору так наочно, просто як на виставці, вдалося показувати цю саму одержимість.

"Фонтан" (2006)

Безумовно, "Фонтан" Даррена Аронофскі - найнезвичайніший фільм у кар'єрі як самого Аронофскі, так і Г'ю Джекмана. Зазвичай, коли творці замахуються на так багато в півторагодинному фільмі, виходить або шедевр, або катастрофа. У випадку з “Фонтаном” ми, швидше за все, маємо справу з першою категорією.

Дія відбувається на кількох рівнях. Джекман грає і лікаря, який ставить досліди на мавпах, тим самим намагаючись знайти щось, що здатне врятувати його смертельно хвору дружину Ізі (Рейчел Вайс), і конкістадора з книги, яку пише дружина… А ще він у позі лотоса та з голеною головою подорожує до вмираючої зірки - і чудовий у кожному з цих втілень.

Так, фільм – про кохання, смерть, можливість чи безглуздість безсмертя, але не будемо надто пишномовними. Не дарма «Фонтан» став по-справжньому “культовим” фільмом – хоча б на кілька хвилин, але після перегляду під дещо іншим кутом дивишся на життя. І ще, спеціально для зйомок тих самих сцен із “польотом до зірки” Джекман більше року займався йогою, щоб поза лотоса була ідеальною – це багато говорить про актора.

"Австралія" (2008)

Звичайно, два кіношних символи континенту не могли зіграти погано у фільмі, присвяченому так чи інакше рідній Австралії – і Г'ю Джекман разом з Ніколь Кідман виступили гідно. Взагалі фільм оповідає про не найлегший період в історії Австралії, і в ньому навіть зображено повітряний наліт на острів Дарвін у 1942-му році - коли острів бомбили японці. Але ми ж знаємо, що коли за справу береться режисер Баз Лурман, навіть найсумніші та найтрагічніші історії вибухають найнеймовірнішим буянням фарб – згадайте “Мулен Руж!” або "Великого Гетсбі".

Отже, Джекман грає перегонника худоби Дровера, Кідман – витончену і манірну леді Сару Ешлі, що прилетіла з Англії. Бруднючий, оброслий щетиною і смердючий пивним перегаром Дровер повинен зустріти леді Сару і відвезти її на її володіння. Звісно, ​​спочатку вони терпіти один одного не можуть. І, звичайно, потім між ними неминуче спалахує роман. Так, таке можливе лише у кіно. І так – помітно, що не дивлячись на весь бруд на його Дровері, Джекман того дня чотири рази приймав душ. Але в таку казку хочеться вірити, а Лурман, Джекман та Кідман – чудові казкарі.

"Знедолені" (2012)

Дивно чи закономірно, але одну з найяскравіших ролей у своїй кар'єрі Г'ю зіграв у мюзиклі – там, де просто неможливо бути невиразним, непомітним та сірим. Звичайно, літературна основа фільму – класичний роман Віктора Гюго. І просто дивно, наскільки потужно розкрив свого героя, Жана Вальжана, блискучий у цій ролі Джекман. І не тільки заради видовища, але вивернувши навиворіт все те, що “хотів сказати автор”, тобто Гюго.

Нагадаємо, Жан Вальжан – колишній каторжник, який, блукаючи Францією, одного разу обікрав священика, який дав притулок і нагодував його. Коли Вальжана спіймали, священик не став звинувачувати його у крадіжці – і це розплющило очі Вальжану. Згодом він став шанованою, багатою людиною – і вдочерив дівчинку, злиденна мати якої померла. Всі ці трансформації зіграні Джекманом чудово, а те, що він при цьому ще й співає – не має жодного значення.

Готуючись для ролі, актор схуд на 7 кілограм – щоб зіграти знесиленого каторжника, а потім набрав 14 – вже щоб показати “в наявності” успіх свого заможного героя. Ну і, звичайно ж, брав уроки вокалу – примудрившись досягти трансформації свого голосу з баритону у тенор. За роль Жана Вальжана Джекман був номінований на “Оскар” – і отримав “Золотий глобус”.

Раніше ми ділились фільмографією Марка Волберга. Цей голлівудський красунчик має чимало крутих робіт за своїми плечима, однак ми вибрали для вас 7 найкрутіших фільмів із ним .