Впевнені, що деякі з цих фільмів ви передивлювалися вже не раз!
Єдина дитина у батьків, Том Гарді, зростав в артистичній сім'ї – його мати була художницею, а батько, Едвард Гарді, є досить відомим письменником і драматургом, автором комедійних текстів. Гарді ще у підлітковому віці визначився щодо акторського майбутнього – і навчався у лондонських драматичних школах. У 21 рік Том навіть став переможцем чоловічого конкурсу краси та підписав контракт із модельним агентством - але про акторські амбіції не забув.
Які фільми з ним варті вашої уваги — розповідаємо у цій статті. Далі — 7 найкращих фільмів з Томом Гарді!
"Сцени сексуального характеру" (2006)
Все-таки щиро, по-людськи шкода, що Гарді надалі практично не знімався у фільмах, подібних до цього. Звичайно, нехай і "англійськість" цієї комедії Еда Блума буквально лізе з усіх щілин - це не зовсім "Монті Пайтон". Проте багато глядачів відчуватимуть по-справжньому снобістське задоволення від перегляду – коли будуть реготати і таємно пишатися собою, що дико смішно їм через те, що є скупченням прикладів істинно британського гумору.
Отже, дія відбувається на півночі Лондона, у величезному парку Хампстед-Хіт. Звісно ж, влітку. Стрічка є рівно тим, що обіцяє її назва – лише характер сексуальності сцен (і сценок) насправді безжально сатиричний. Ось добропорядний чоловік повинен виправдовуватися перед дружиною за те, що задивився на трусики красуні, що засмагала - і бреше їй, що насправді дивився, що за книжку вона читає. І переказує зміст книжки. А ось іскрометний хлопець на ім'я Ноел намагається загравати з дівчиною, яку щойно покинули - він стверджує, що він "молодший, ніж телефон" і в п'яти випадків з десяти йому вдається викликати сміх крізь сльози. Цього Ноела грає Том Гарді, і це одна з найкращих його ролей, повірте.
"Грозовий перевал" (2009)
Звичайно, ми маємо справу з черговою екранізацією англійської літературної класики, однойменного роману Емілі Бронте, і це рідкісна можливість побачити на екрані не лише довговолосого, а й дико закоханого Тома Гарді. Точніше, його героя - того безпритульного Хіткліффа, якого колись підібрав на вулицях Ліверпуля містер Ерншо і привіз у свій маєток серед дикої англійської краси, "Грозовий перевал". Там Хіткліфф заводить близьку дружбу з дочкою Ерншо, Кеті (Шарлотта Райлі), а потім, дорослішаючи, юнак та дівчина без пам'яті закохуються один в одного.
Без жодного сумніву, на грі Харді відбилося те, що він і справді закохався на зйомках цього двосерійного телефільму в Шарлотту Райлі. Вони одружилися лише через п'ять років, 2014-го – пара виховує двох синів.
"Темний лицар: Відродження легенди" (2012)
А ось і зовсім інший Том Гарді - в абсолютно іншому кіно. У заключній і найуспішнішій частині бетменівської трилогії Крістофера Нолана, Гарді грає головного лиходія, класичного кіномонстра в незмінній масці - Бейна. Маска, звичайно, сама по собі не найпривабливіша, але зовсім не вона лякає найбільше у герої Гарді.
Якщо противник Бетмена (Крістіан Бейл) у попередньому фільмі, а саме Джокер Хіта Леджера був справжнім, запеклим психом, до того ж таким, що володіє подібністю чорного гумору, то Бейн - зовсім інша справа. Він не настільки імпульсивний, зате покладається на розум і називає себе “Визволителем болю”. Маска допомагає йому переносити фізичний біль - але тільки допомагає, настільки, щоб Бейн міг нормально функціонувати. Ви зверніть увагу на очі Гарді - вони ж майже постійно витріщені, це божевільні очі. Хто з акторів міг робити такі очі протягом усього фільму? Ентоні Хопкінс у ролі Ганнібала Лектера? Не зовсім. Спеціально для ролі Гарді набрав 14 кілограмів.
“Найп'яніший округ у світі” (2012)
Все жтаки режисер Джон Хіллкоут і культовий співак Нік Кейв створені один для одного. Вони познайомилися ще наприкінці сімдесятих у Мельбурні, коли там пишним кольором розцвіла пост-панкова сцена і Кейв був одним із її місцевих ватажків. Набагато пізніше, у 2005-му, Кейв написав сценарій та музику для чудового “австралійського вестерну” “Пропозиція”, а через сім років Хіллкоут та Кейв знову таким же чином працювали разом – і результат вийшов не гіршим.
Цього разу дія відбувається не в Австралії позаминулого століття, а в штаті Вірджинія на самому початку тридцятих років – у розпал Сухого закону. Звичайно, заборонений плід солодкий, і випити, навіть напитися до чортиків, тоді хотілося навіть тим, хто за звичайних часів зовсім не пив. Цим користувався багатотисячний загін бутлегерів, тобто самогонників – по всій країні. Цей чудовий фільм Хіллкоута розповідає історію одних таких бравих та безстрашних виробників самопального віскі, братів Бондурант.
Звичайно, бутлегерство було дуже небезпечним бізнесом, і Гарді грає найкрутішого з братів Бондурант – Форреста. Том сильно погладшав для ролі (точніше, сталася у нагоді вага, набрана ще для фільму Нолана), освоїв дивну звичку штовхати грізні, але невиразні промови зі слиною на губах - і виглядає справді переконливо. Але у спілкуванні з жінками його Форрест нагадує свого тезку із зовсім іншого фільму – і це смішно.
"Уцілілий" (2015)
Мало є фільмів, у яких так явно, як на долоні, було б представлено добро і зло, і ця стрічка Алехандро Іньярріту, – саме таке кіно. Мова не повертається назвати цей фільм "вестерном" – все ж таки там у більшості випадків ми маємо справу з чимось на зразок казки. Тут же казка надто реалістична та надто страшна.
Отже, самий початок дев'ятнадцятого століття - загін звіроловів, що промишляють хутром, збирається у зворотний шлях зі здобиччю. Але американці опиняються зненацька атаковані індіанцями – і втрачають кілька десятків людей загиблими. Ті, що залишилися живими, пробираються до форту – але з їх проводжатим, Х'ю Глассом (Леонардо Ді Капріо) трапляється ще одне лихо, його майже до смерті загризає ведмідь. Вирішено, що за 300 доларів один із звіроловів, Джон Фіцджеральд (Гарді) залишиться з Глассом до його останнього подиху, доглядатиме його, а потім поховає як слід. Але натомість герой Гарді вбиває сина-напівкровку Гласса, самого його, ще живого, затягує у викопану могилу, і, збрехавши своєму молодому напарнику щодо індіанців, що наближаються, пускається геть…
За роль Гласса Ді Капріо отримав свій перший "Оскар", а Гарді був номінований на премію як найкращий актор другого плану. Том теж мав отримати "Оскар" - такого запеклого, мерзенного негідника рідко зустрінеш на екрані. Справді, коли дивишся на те, як поводиться цей самий покидьок Фіцджеральд – геть-чисто забуваєш про будь-яку акторську гру.
"Шалений Макс: Дорога люті" (2015)
Тоді, майже десять років тому, це була визначна подія. Культова франшиза "Божевільний Макс" не тільки відродилася з попелу через 30 років після виходу фільму "Під куполом грому" - світові був явлений ще й новий Макс Рокатанскі замість Мела Гібсона. Отже, ним став Том Гарді - а кандидатура старого доброго Гібсона відпала просто через віковий фактор.
Отже, що ми маємо, крім традиційної нескінченної пустелі? По-перше, Максу нарешті попалися вельми сексуальні попутниці під проводом Фуріоси (у виконанні Шарліз Терон) - але, звичайно ж, ми маємо справу не з роуд-муві, а все з тим же постапокаліптичним простором, населеним фріками та особами із диктаторськими замашками. По-друге – пекуче бажання режисера Джорджа Міллера (який зняв усі частини франшизи) не розчарувати давніх фанатів і завоювати нових.
Так, поки Макс, Фуріоса та інші, втікши від Несмертного Джо, намагаються дістатися Зелених Земель, не втомлюєшся вражатись тому, наскільки ж вивірено все те, що відбувається на екрані. Гарді, проте, не надто чітко розумів на зйомках, що саме від нього хоче Міллер, з Терон у нього теж були не найтепліші стосунки – але все ж таки повернення вийшло. Четвертий "Божевільний Макс" став найкасовішим фільмом франшизи. Ось тільки, чесно кажучи, харизми Гібсона новому Максу в особі Гарді трохи не вистачає.
"Капоне" (2020)
Цьому фільму Джоша Тренка не пощастило – він мав вийти у прокат навесні 2020-го року, але, як ми всі пам'ятаємо, трапилася пандемія, і “Капоне” з'явився лише на стрімінгових платформах. Інакше робота Гарді, який зіграв лиховісного і легендарного гангстера Аль Капоне, напевне, наробила б набагато більше галасу.
Так, це байопік про Капоне, але творці воліли не розповідати нам про "славні часи" гангстера і про всі його "подвиги" та злочини. Натомість ми спостерігаємо за Капоне в останній рік його життя – коли після відсидки, тяжкохворим, з діагнозом нейросифіліс, він доживає свої дні у розкішному особняку у Флориді. За ним цілодобово спостерігає ФБР, Капоне мочиться і гадить під себе, у кошмарах і галюцинаціях його переслідують вбиті ним нещасні - але все одно, ні міліграма жалю чи співчуття Капоне у виконанні Гарді не викликає. Все-таки Том чудово вміє грати справжніх поганців.
Раніше ми також розповідали про найкращі фільми Коліна Ферта. Цей англійський красунчик знявся у багатьох картинах і кожна з них достойна найвищої похвали.