Мати Енн була акторкою (разом вони навіть знялися у других "Щоденниках принцеси"), яка, щоправда, на відміну від своєї дочки, особливих успіхів у цій царині не здобула. Батько ж майбутньої зірки був серйозною і поважною людиною – адвокатом, який вів трудові справи. Юна Енн була вражена у самісіньке серце, побачивши матір у театральній постановці "Знедолених", – проте мама не підтримала дочку у її прагненні стати актрисою. Тож довелося Енн пробиватися до Голлівуду самій - і вже у 30-річному віці вона отримає “Оскар” за виконання… тієї самої ролі Фантини у “Знедолених”, яку колись грала її мати!
Сьогодні HOCHU.ua розповість про 7 головних фільмів з Енн Гетевей, які ви обов'язково маєте побачити. Обирате той жанр, що вам найбільше до душі - і насолоджуйтесь разом із нами!
Ось таку Енн Гетевей світ побачив і полюбив уперше – милу, досить незграбну, сором'язливу, але ще й пряму та послідовну, за всієї невпевненості в собі. Такою була героїня цієї картини, школярка Міа Термополіс із Сан-Франциско, яка несподіваним чином стає принцесою у вигаданій європейській державі, Дженовії.
Так, фільм може нагадувати безліч класичних картин - від блискучої мелодрами "Римські канікули" з Одрі Хепберн до чудової комедії "Король Ральф" із Джоном Гудманом. І хоча "Щоденникам принцеси" дещо не вистачало глибини та трагізму любовної лінії першого згаданого фільму та ексцентрики другого, кіно, яке зробило Енн зіркою, явно вдалося.“Щоденники…” підкуповують саме тим, що творці фільму знімали його так, ніби жодного фільму про титулованих осіб у нестандартних ситуаціях раніше просто не існувало – як і історій про “монархів мимоволі”. І фільм виглядає на одному подиху – і не в останню чергу завдяки природній чарівності вісімнадцятирічної на момент зйомок Гетевей.
До речі, незграбність Енн теж була досить природною - під час кастингу вона так розхвилювалася, що просто вивалилася з крісла. Режисер Гарі Маршалл, який зняв свого часу "Красуню" з Джулією Робертс не міг цього не відзначити - і вибрав Енн з інших претенденток на роль. А конкуренція була більш ніж сильною – Мію могли зіграти Кемерон Діас, Різ Візерспун, Дрю Беррімор та Кейт Хадсон.
"Горбата гора"
Після "Щоденників принцеси" Енн нелегко було уявити в ролі хвацької ковбойші, яка не тільки впевнено почувається в сідлі, але й позбавлена будь-яких комплексів у спілкуванні з хлопцями. А саме такою була героїня Гетевей у цьому фільмі Енга Лі. Нагадаємо, що стрічка – про непросте, звичайно ж, і фатальне кохання двох ковбоїв-пастухів у шістдесятих роках минулого століття. Головні чоловічі ролі чудово зіграли Хіт Леджер і Джейк Джилленгол - Енн же дісталася, хоч і не центральна, але одна з найскладніших і вражаючих ролей у її кар'єрі.
Ця ковбойша на ім'я Лурін, вельми приваблива дочка заможних батьків – дружина Джека Твіста, зіграного Джилленголом. Вона першою знайомиться з Твістом на ковбойському святі і з її ж ініціативи вони першого ж вечора усамітнюються на задньому сидінні автомобіля. Звичайно ж, Джек Твіст одружується з героїнею Гетевей – щоб ще й відвести будь-які підозри пуританського суспільства щодо своїх гомосексуальних нахилів. Те, що Лурін насправді знала всю правду про чоловіка, ми розуміємо лише в одній із фінальних сцен фільму – коли вона телефоном повідомляє Еннісу, герою Хіта Леджера, про смерть чоловіка. Вона бреше йому, розповідаючи про те, що Джек Твіст загинув через нещасний випадок. В її очах – справжнє озеро сліз. Але Лурін – сильна жінка, тому вона не дозволяє жодній сльозинці скотитися по щоках, а натомість холодним тоном радить Еннісу відвідати батьків свого покійного чоловіка.
Енг Лі обрав Гетевей із кількох десятків претенденток. Енн саме знімалася в сусідньому павільйоні в продовженні "Щоденників принцеси" - і з'явилася на кастинг у бальній сукні. Режисера вразило те, що Енн, незважаючи на це, була повністю сконцентрована на своєму персонажі з майбутньої "Горбатої гори". Крім цього, Гетевей збрехала про те, що є чудовою наїзницею – перед зйомками їй довелося два місяці брати уроки верхової їзди.
Якщо хтось уже ностальгує по середині нульових, тому самому часі, коли в ужиток тільки міцно увійшло слово "гламур" - це кіно для вас. Хоча, звичайно ж, фільм далеко не такий простий - про що можна судити вже за однією лише назвою.
Звичайно ж, ця чудова картина – не стільки про моду і якусь диявольщину, як про виживання у більш ніж жорстких корпоративних умовах. І не просто про виживання – а ще й про те, коли саме треба згадувати про таку річ, як власна гідність. Або ж – забувати про неї геть-чисто. За сюжетом, розумна, працездатна та слухняна дівчина Енді (Гетевей), яка вивчала журналістику в штаті Іллінойс, приїжджає до Нью-Йорка – і влаштовується на роботу. Влаштовується у провідний і дуже шанований журнал про моду – але не журналісткою, а, фактично, дівчинкою на побігеньках у суворої та безжальної головної редакторки, Міранди Прістлі (чудова у цій ролі Меріл Стріп).
Енді – молодший помічник у Міранди. Потроху вона вчиться робити зовсім неможливі речі – наприклад, за кілька годин дістає для начальниці ще неопублікований рукопис нового роману про Гаррі Поттера… Героїня Гетевей витримує близько року на цьому місці – демонструючи при цьому максимум талантів асистентки, а сама Енн при цьому показує глядачеві такий же найвищий акторський пілотаж. Енді зрештою звільняється - втім, анітрохи не шкодуючи про пройдену "школу". Гетевей шалено хотіла отримати цю роль - перш за все тому, що мріяла попрацювати разом зі Стріп. Коли Енн нарешті дізналася, що таки затверджена, то влаштувала пишне гуляння в компанії друзів.
"Рейчел виходить заміж"
Далеко не завжди віриш акторам, які зображають на екрані жертв залежності і тим більше людей, які знаходяться на самому піку боротьби з цією залежністю. Але Енн Гетевей впоралася з цим завданням бездоганно. Її героїня Кім, центральний персонаж цієї чудової драми режисера Джонатана Деммі – однаково «загублена» та рішуча. А ще – сповнена обурення та злості, і насамперед ці сильні емоції адресовані їй самій. Але про все по порядку.
Отже, Кім залишає реабілітаційну клініку для того, щоб бути присутньою на весіллі своєї старшої сестри Рейчел. Звичайно ж, найважче для такої дівчини як Кім на даному етапі життя – це спілкування з найближчими людьми, з родичами. Особливо, якщо відразу ж стає зрозуміло, що далеко не всі рани ще загоїлися. Ми потроху дізнаємося про всі біди, які героїня Хетеуей завдала сім'ї – з її вини колись загинув її молодший брат, хоча батько Кім продовжує переконувати себе та оточуючих у тому, що це був нещасний випадок… Кім, звісно ж, звинувачує себе у тому, що сталося. Але ще вона звинувачує власну матір – як вона могла довірити дитину наркоманці, яка не контролювала себе жодним чином? Сцена сварки Кім з матір'ю, коли справа доходить до бійки, і наступна поїздка Гетевей автомобілем – одні з найсильніших моментів актриси в її кар'єрі.
За цю роль Енн була номінована на Оскар - не важко зрозуміти чому. Акторка відразу ж загорілася бажанням зніматися у стрічці - її так захопив сценарій, що вона прочитала його не відволікаючись, не покидаючи своєї кухні.
З часів “Горбатої гори” минуло п'ять років – і ось, Енн Гетевей та Джейк Джилленгол знову зустрілися на знімальному майданчику. Цього разу стосунки героїв Енн і Джейка – у самому центрі сюжету, і якщо в картині Енга Лі неважко було помітити іскорки, що пролітали між ними на екрані, то в цьому фільмі не те що іскри, а справжнє полум'я кохання палахкотить постійно.
"Кохання та інші ліки" - аж ніяк не звичайна мелодрама, хоча, звичайно, сама по собі історія більш ніж драматична. Отже, спочатку ми спостерігаємо за захоплюючими пригодами ловеласа та хитруна Джеймі (Джилленгол), що працює продавцем у магазині побутової техніки. Джеймі зі скандалом звільняють із магазину після чергової пригоди інтимного характеру, і хлопець на новому витку кар'єри перетворюється на настирливого агента з продажу новомодних ліків. Якось у клініці, де він видає себе за інтерна (підкупивши лікаря), Джеймі знайомиться з чарівною дівчиною Меггі (Гетевей) – не зважаючина молодий вік, у неї вже діагностована хвороба Паркінсона.
Думаєте, Меггі виявиться патетичною та трагічною особою, яка думає лише про марність буття? О ні, в цій картині Гетевей вдасться відкритися з найдивовижніших сторін - хоча, здавалося б, за 10 років більш ніж успішної кар'єри вона вже продемонструвала безліч несподіваних граней. Одна з цих граней буде повністю оголеною - у картині Енн не соромиться оголюватися, але «оголення» у цьому випадку було дуже важливим для фільму у сенсовому та мистецькому плані. Проте при фінальному монтажі Хетеуей наполягла на тому, щоб камера затримувалася на її тілі в одній зі сцен на 5 секунд менше.
"Темний лицар повертається"
Коли Енн брала участь у кастингу до проекту, то навіть не була в курсі, що пробується саме на роль Жінки-кішки – втілення грації та гнучкості за межею фізичних можливостей, звичайно ж хитрощів, а також усіх небезпек, які може приховувати прекрасна стать. Гетевей дісталася ця роль – і можна впевнено сказати, що своїм неймовірним успіхом фінальна частина трилогії Крістофера Нолана зобов'язана далеко не в останню чергу саме Енн.
Якщо порівнювати роботу Гетевей з образом, створеним Мішель Пфайффер у “Бетмені повертається” Тіма Бертона, то перше, що кинеться вам у вічі – це наскільки все-таки не агресивною і не пихатою є сексуальність Енн у цьому культовому образі. Вона вражає не стільки своїм тілом, скільки чимось невловимим у самій мові цього тіла, а коли Гетевей знімає костюм Жінки-кішки і стає Селіною Кайл – ця магія працює з не меншою, а то й більшою силою. Селіна, вона ж Жінка-кішка, за сюжетом стає в якомусь сенсі напарницею Бетмена - який змушений повернутися до своїх подвигів після восьмирічної відсутності. Те, як розвиваються їхні стосунки, те, як героїня Гетевей "дражнить" героя Крістіана Бейла - одна з прикрас цього фільму, і цим відносинам, до речі, можна було б приділити і більше екранного часу.
Звичайно ж, Енн довелося практично не залишати тренажерний зал під час підготовки до зйомок. Вона подвоїла своє звичайне фізичне навантаження та займалася п'ять днів на тиждень. Крім цього, Гетевей переглядала старі фільми за участю актриси Хеді Ламарр, яка свого часу була основним джерелом натхнення при створенні Жінки-кішки з коміксів – і ця чуттєвість “золотої доби” Голлівуду ще й як відчувається у її грі.
"Знедолені"
Ви можете бути великим шанувальником кіномюзиклів, або навпаки - такі фільми можуть вас щосили дратувати, але ця стрічка так чи інакше є обов'язковою для перегляду будь-яким шанувальником Енн Гетевей. "Знедолені", зняті за сюжетом роману Віктора Гюго - і справді один із найкращих кіношних мюзиклів, знятих у двадцять першому столітті. Більше того, він може конкурувати з такими загальновизнаними шедеврами жанру, як “Вестсайдська історія” 1961-го року або “Волосся” 1979-го.
Жодна інша роль у виконанні Енн не розіб'є ваше серце на таку кількість найдрібніших уламків – і справа не в якійсь там небесній чарівності її героїні. Гетевей дісталася найтрагічніша роль цієї історії – звичайно ж, нещасної Фонтін. Її викинули надвір, позбавивши роботи на швейній фабриці – і тепер дівчина змушена заробляти на життя торгівлею собою. У Фонтін є дочка, яку вона колись народила від чоловіка, який познущався над нею - Козетта живе з дуже поганими людьми, але Фонтін продовжує посилати їм гроші, думаючи, що вони поводяться з її маленькою дочкою по-людськи. Героїня Гетевей помирає, проживши коротке життя, сповнене горя та труднощів, але кілька найзворушливіших моментів на екрані залишаться у вашій пам’яті надовго.
Енн дуже пишалася собою, отримавши цю роль (яка принесла актрисі "Оскар") - вона справедливо побоювалася, що на момент зйомок ще не «дозріла», щоб зіграти Фонтін, але вже занадто «стара», щоб втілити образ Козетт.
Раніше ми розповідали,
що подивитися на новорічні вихідні
всією родиною. Маємо для вас 8 крутих фільмів, які чудово підійдуть для створення святкового настрою.
