За давньою українською традицією, до різдвяного святкування люди починають готуватися ще ввечері напередодні Різдва. До свята готуються не лише готуючи спеціальні страви , а й духовно.

Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір'ям Різдва Христового. На столі мають бути 12 пісних страв. Хочу! розповідає про традиції свята і страви, які обов'язково присутні на столі.

Головною українською традицією на Різдво - встановлення у кутку кімнати дідуха. Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, це особливий обряд, після якого вже нічого в хаті не робиться. В домі Дідух перебуває до Старого Нового року чи Водохреща, а навесні його спалюють "на новий добрий урожай". Накриваючи стіл, під скатертину підкладають трохи сіна, на чотири кути столу по голівці часнику, пшеницю, монети.

За традицією, на Святвечір на столі повинно бути рівно 12 страв, це пов’язують із 12 апостолами. Їсти у цей день не можна, аж до першої зірки на небі і святкової вечері, перекус дозволяється лише дітям.

Кожна страва на столі має символічне значення.

Кутя - це найголовніша страва на столі. Саме з неї починається трапеза. За звичаєм, першим її куштує господар. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів (зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства).

Узвар готують з джерельної води і сушених яблук, груш, слив. Узвар символізує нове життя, народження людини, а чиста вода  символом очищення тіла та душі.

Пісний борщ - готують лише з овочів і заквашеного квасу з буряка або борщ пісний з карасями та грибами.

Риба заливна , тушкована чи смажена.  Три переплетені рибини або рибина з трьома головами є символом Святої Трійці в багатьох народів.

Квасоля або горох - символізує, відродженні і весну.

Капусняк - готують на Святвечір з квашеної капусти. Символ простоти і міцності. Затирають пшоном і олією.

Хліб чи калач -  символізує смерть і подальше воскресіння. Адже зерно спочатку сіють у землю, де воно “помирає”, а потім проростає та дає плоди (ніби “воскресаючи”).

Пісні голубці з пшоном - назва співзвучна з “голубом”, який вважається символом Святого Духа, що несе до людей Божу любов.

Гриби - мариновані, тушковані , з начинкою та без.

Вареники - як символ достатку, ситості і добробуту. Готують з картоплею та капустою або з ягід і фруктів.

Пампушки - є символом святих, які увірували в Ісуса Христа і отримали вічне життя на небі.Також символ щастя, достатку та радості.

Каша -  символізувала продовження роду, єднання, врожайної землі, працьовитого господаря і плодючої худоби. Гречана, пшоняна каша з грибною приправою на олії, перлова чи будь-яка каша.

Це основні страви, які мають бути на столі. Все інше може бути на смак господині: вінегрет з квасолею та квашеною капустою , грибова юшка, тушкована капуста з грибами, шулики з медом, овочеві салати , пироги пісні з капустою, з сливами, з грушами, оселедець, салат із буряка й чищеного оселедця тощо.

Також обов’язково на святковому столі мають бути:

Свічка -  символ готовності людини до зустрічі із Богом.

Сіль - вказує на внутрішню суть людини.

Часник - символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

Під час трапези за столом ні в якому разі не можна сваритися, сперечатися і лихословити. До трапези необхідно помиритися з ворогами.В пам’ять про своїх мертвих родичів ставлять для них кутю та узвар на вікнах, або ж на додаткову тарілку на столі.

Редакція Хочу! бажає смачної вам куті, медового узвару, веселої родини у повному складі та щасливого Різдва! Очікуйте колядників у гості і будьте щасливими.