"Мій мозок відчайдушно намагатиметься забути це все" (с)

Визнаю, я не зміг додивитися цей фільм до кінця. Я вийшов з зали кінотеатру і пішов на вулицю, де ще довго намагався заспокоїтися (принаймні зупинити неприємні дрижаки у руках). І зламали мене не кадри, у яких щось вибухало і була чутна стрілянина, а очі дітей. “Чого ти засмучуєшся? Я не хочу вмирати”, - каже дівчинка рочків 6-ти. А це як раз вік моєї доні… Думаю, ви мене зрозумієте.

Документальний фільм “20 днів у Маріуполі” – про зґвалтування міста росіянами у лютому-березні 2022 року - це якраз той випадок, коли ти думаєш: “Краще б його ніколи не було” . Але він є. Він стався. І тепер це наша реальність. Тож нехай її побачать усі. І, можливо, у ніч з 10 на 11 березня у театрі Dolby в Лос-Анджелесі, стрічка стане першим українським фільмом, який отримає “Оскар”. І це не тому, що на неї роблять головні ставки букмекери . Просто ця робота на це заслуговує як ніяка інша.

Наші конкуренти

Цьогоріч у категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм” також змагатимуться:

• “Бобі Вайн: Народний президент” (розповідає про популярного співака Боббі Вайна, який пішов проти лідера деспотичного режиму в Уганді Йовері Мусевені).

• “Вічна пам'ять” (про стосунки чилійського журналіста Аугусто Гонгори, відомого своїми розслідуваннями злочинів диктатора Августо Піночета, та чилійської актриси Пауліни Уррутіа).

• “Вбити тигра” (про фермера в Індії, який намагається добитися справедливості для своєї 13-річної доньки, яку було зґвалтовано).

• “Чотири доньки” (про багатодітну матір, в якої зникають дві доні).

Як було знято стрічку про Маріуполь

"20 днів у Маріуполі" — режисерський дебют воєнного кореспондента та фотографа Мстислава Чернова. І зараз можна було б сказати, що він був підготовлений (принаймні морально) до того, що побачить у Маріуполі. Адже за його плечима робота у багатьох гарячих точках по всьому світу. Проте це було б відвертою маячнею, адже до такого просто не можливо підготуватися.

Бо несила нормальній людині бути готовим до того, що прийдуть чужинці та руйнуватимуть твій світ і життя. Що навколо палатимуть сірі панельні багатоповерхівки, ворожа авіація вщент роздовбає пологовий, а жінки з дітьми переселяться зі своїх затишних квартир у вогкі підвали.

Мій мозок відчайдушно намагатиметься забути це все, але камера не дозволить,

Мстислав та його колеги з Associated Press фіксували все, що бачили навколо: паніку, розгубленість, відчай, масові поховання, буденний героїзм лікарів, рятувальників та військових. Відзнятий матеріал частково (хвилин на 40) вдалося передати на “велику землю” – біля одного розтрощеного продуктового магазину якимось дивом був онлайн-зв’язок (саме так фотограф Євген Малолетка передав світлини розбомбленого полового будинку, які потім облетіли весь світ). Проте це була краплина у морі. Основну частину майбутнього фільму (майже 30 годин відео) журналісти вивезли з собою через гуманітарний коридор 15 березня. Чернов та його колеги були останніми журналістами, які покинули місто.

Цифра 20

Ніхто з журналістів не рахував дні, проведені в Маріуполі. Ось що з цього приводу каже Мстислав:

Коли ти лежиш десь на підлозі разом з пацієнтами лікарні, коли ніхто не спить, тому що немає знеболювальних, всі стогнуть, жахливий запах і страх, такий липкий, тому що постійно йде стрільба, то час зупиняється взагалі,

Цифра 20 з’явилася пізніше. Вже після того як Мстиславу пощастило вибратися. Лише “після” він зрозумів як довго тривало то жахіття. І ще — спочатку “20 днів у Маріуполі” — то була назва для статті, що згодом перетворилася на основу для майбутнього фільму.

Премії та визнання

На сьогодні фільм не тільки став найкасовішим документальним фільмом в історії України (загальні збори – 531,5 млн грн), а й отримав низку престижних світових нагород. Серед яких - приз глядацьких симпатій в категорії “Світове документальне кіно” – на американському фестивалі незалежного кіно “Санденс”. А ще - британська кінопремія BAFTA Film Awards 2024 в категорії “Найкращий документальний фільм”.

На черзі битва за “Оскар”.

P.S. Наразі Чернов працює над книгою про Маріуполь. А ще він мріє зняти другий фільм про місто, - коли його нарешті звільнять.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про 10 фільмів, які цьогоріч мають найбільше шансів “взяти” Оскар . Чи є серед них “20 днів у Маріуполі” - дізнавайтеся у нашому новому матеріалі.