Два роки в Берліні. Колонка письменниці Оксенії Бурлаки

Відпочинок і подорожі
Софія Мельник

Софія Мельник

Редакторка стрічки новин

На фото - письменниця Оксенія Бурлака
Оксенія Бурлака розповіла про життя у Берліні

Оксенія Бурлака ─ українська письменниця, композиторка, гострайтерка і літературний коуч

Я не пам'ятаю, щоб коли-небудь мріяла жити в Європі. Звісно, мені хотілося подорожувати світом, на моїй "карті бажань" було багато європейських міст, але мені було добре вдома, у своєму рідному Києві.

Я пам’ятаю початок 2022 року. Усе було добре: улюблена робота, активна творча діяльність, хороше оточення і купа планів на майбутнє. А потім... У наше життя увірвалася війна. Так склалося, що я стала біженкою і переїхала жити зі своїм сином у Берлін. Я не обирала це місто. Воно обрало мене. Тоді, у тому страшному лютому 2022 року, я просто їхала в "нікуди". З вікна потягу роздивлялася Європу. А коли опинилася у великому незнайомому місті, здавалося, що ми тут ненадовго. Але врешті решт те "недовго" перетворилося у два роки.

Яким було моє життя у незнайомому місті і які важливі істини я усвідомила протягом цих двох років ─ поділюся з вами.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Архітектура та атмосфера міста 

Коли ми тільки приїхали у Берлін, мене захопила архітектура і енергетика міста, його величність. Київ і Берлін справді різні. Але звісно, коли потрапляєш у східну частину, то можна побачити "знайомі" будівлі, які залишив по собі Радянський союз. Західна частина ─ більш затишна. Невисокі старовинні будиночки, обплетені ліанами, бруківка, старі кремезні дерева. Німці дуже люблять перетворювати свої балкони у маленькі сади. Влітку тут усе зелене і квітуче. Безліч парків і красивих місць для відпочинку і возз'єднання з природою.

Літо в Берліні має особливий антураж. Люди тут обожнюють проводити час у парках. Роблять пікніки, або просто стелять простирадло і читають книгу, слухають музику, гуляють з дітьми або собаками (* до слова, господарі завжди прибирають за своїми улюбленцями).

Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака
Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака
Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака
Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака

Любов до велосипедів

В Берліні майже усі жителі міста мають велосипед і використовують його як повноцінний вид транспорту. Скрізь обладнані велосипедні доріжки. З велосипедом зручно подорожувати на великі відстані, а також без проблем можна заходити у громадський транспорт.

У Берліні ти не почуваєш нагальної необхідності мати машину, бо можеш дістатися у будь-яку точку міста зручно і швидко за допомогою трамваїв, метро, електричок або навіть потягів. 

Здоровий стиль життя

У Берліні багато людей дбають про своє здоров'я. Тут  дуже популярні "BIO-MARKETS", в яких можна знайти екологічно виготовлені продукти, а також продукти для вегетаріанців та веганів. Я дуже рідко зустрічала у Берліні людей із надлишковою вагою. Усі так чи інакше дбають і про себе, і про природу. Тут популярні: ранкові пробіжки, заняття йогою на природі, велоспорт. 

Я б сказала, що у Берліні люди не зосереджені на красі чи естетиці. Тут рідко можна побачити жінок на підборах, з мейкапом і в елегантній сукні. Люди тут віддають перевагу зручності та натуральності.

Вулиці Берліна, фото
Вулиці Берліна після дощу. Фото: Оксенія Бурлака

Сортування сміття 

В Берліні усі сортують сміття. Ця тенденція мені дуже подобається, бо я маю змогу хоч якось дбати про природу.

Жителі міста можуть окремо збирати відходи, що біологічно розкладаються, папір, пластик, метал і скло. Це дозволяє підвищити ефективність перероблення та зменшити кількість відходів, що відправляються на звалище. Біологічні відходи зазнають компостування або біогазової переробки, що сприяє зниженню викидів парникових газів та покращенню екологічної ситуації у місті.

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ:

Любов до книг

Берлінці обожнюють читати книги. Я бачу людей із реальними, паперовими книгами у транспорті, у парках, кав’ярнях і це мене дуже тішить.

Один із найпопулярніших книжкових магазинів Берліну ─ "Dussmann" виглядає ніби витвір мистецтва. Тут знаходиться величезна колекція книг. Після початку війни, коли в Берліні опинилося багато українців, тут можна знайти також книги українською. Я приїздила сюди, щоб надихнутися, а також пограти на піаніно. На нижньому поверсі знаходиться відділ музичної літератури і там також стоїть електронне піаніно. Кожен бажаючий може трішки попрактикуватися.

Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака

Також у Берліні багато бібліотек, які справді дуже популярні. Сюди приходять, щоб взяти книжки, DVD з фільмами, а також щоб попрацювати з ноутбуком.

Місто свободи і толерантності

Берлін ─ місто толерантності, контрастів, свободи і гнучкості. На вулицях міста можна побачити людей найрізноманітніших національностей. Тут величезне ЛГБТ ком’юніті, кожен може по-різному проявлятися і бути абсолютно щирим у своїх смаках і світобаченнях. Тут дуже популярні “відкриті” стосунки, а також етнічна та гендерна рівність.

Тут безліч техно клубів, секс-вечірок, а також феноменального культурного бекграунту.

Можна сказати, що у цьому місті кожен може знайти те, що шукає. Тут безліч можливостей для розваг та культурного збагачення.

Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака
Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака
Архітектура Берліна, фото
Архітектура Берліна. Фото: Ксенія Бурлака

Мені дуже сподобалися: Опера Берліну, Філармонія, а також Konzerthaus. Особливої уваги вартують камерні джаз-клуби, де можна насолодитися виступами талановитих бендів з усього світу. 

В Берліні живуть письменники, музиканти, програмісти, інженери, архітектори і, звісно, люди інших професій. Але у мене склалось враження, що тут кожен, при великому бажанні, може знайти своє ком'юніті.

Місто людей із великим серцем

Німеччина входить до числа країн, які забезпечили українським біженцям хорошу підтримку і комфортні умови життя. Я дуже вдячна за можливість жити тут, вивчати мову, винаймати квартиру у цьому красивому місті. Усі люди, які зустрічаються на моєму життєвому шляху, завжди проявляли велику емпатію, бажання підтримати і допомогти.

Я полюбила Берлін саме за людей, за теплу атмосферу, за екологічне світобачення і готовність підтримувати і розуміти. Українці і німці відрізняються за менталітетом, але це не стає завадою у теплому спілкуванні і взаємодії.

Українська письменниця Оксенія Бурлака у Берліні
Оксенія Бурлака у Берліні

Ці два роки змінили мене. Подарували багато важливих уроків і нових знань про себе і власні зони росту. Ось декілька важливих істин:

✔Коли є мотивація з'являється результат

Бажання спілкування мотивує до швидкого вивчення мови. До переїзду у Берлін, я ніколи не спілкувалася англійською. Мала лише базові знання, отримані в школі та університеті. Берлін ─ інтернаціональне місто і тут майже всі спілкуються англійською. За два роки я вийшла на рівень C1 в англійській і на А2 в німецькій мові. 

✔Немає нічого неможливого

В Берліні усі знають, що знайти тут квартиру майже неможливо. Апартаменти коштують дорого і потрібно дуже багато документів, щоб усе оформити. Але мені пощастило у потрібний момент знайти ідеальну квартиру для мене і мого сина. 

✔Із будь-яких труднощів завжди знайдеться вихід

В Берліні за ці два роки зі мною сталося багато стресових ситуацій: я зламала ногу, втратила гаманець, паспорт, ключі від квартири. Усе у різні часові проміжки. Я досі пам'ятаю той стрес, але врешті решт усе вирішилося благополучно. Стресові ситуації однозначно роблять нас сильнішими і уважнішими. 

✔Відчувала слабкість і просити про допомогу це не соромно

До війни я почувала себе досить впевненою і незалежною. Але переїхавши до Берліну мені довелось прийняти свій новий статус “біженка” і вчитися визнавати слабкість, проживати її і просити про допомогу. Виявилося, що почуття слабкості може розкрити для нас красу і доброту цього світу.

✔Потрібно цінувати те, що маєш

Насправді ця істина дуже стара і популярна, але до війни, і до розлуки із рідними я не усвідомлювала, якими щасливими ми були. Зараз я не хочу знецінювати свою реальність. Я досі вчуся бути вдячною в моменті за те, що я маю тут і зараз, бо це важливо. На відстані я усвідомила, яку цінність для мене має сім’я і попри довгу розлуку, ми стали ближчими на емоційному рівні із батьками і братом.