Цикл зимових свят супроводжується великою кількістю подарунків, які ми не лише отримуємо, а й даруємо нашим рідним та близьким людям. Так, нещодавно ми писали, яку книжку покласти на Миколая під подушку дитині. Та сьогодні хочемо порадити додати до цього переліку ще одну важливу книгу - “Хоробрі казки”. Ця збірка з 12 терапевтичних історій розповідає про досвід українських сімей, делікатно пояснюючи дітям нові реалії. Ці казки про дружбу, підтримку, втрату, стійкість і героїзм, проте завжди зі щасливим кінцем.

Більше про цю збірку дитячих казок ви можете дізнатися в нашій розмові з авторкою та генпродюсеркою цифрових платформ Суспільного Вікторією Мурованою. Впевнені, дочитавши це інтерв'ю, ви одразу ж вирушите купувати цю книгу своїй дитині.

Вікторіє, для вас це був перший досвід написання дитячої книжки казок. В ній ви намагалися узагальнити та пояснити малятам нові реалії, події та почуття, які принесла з собою війна. Як ви обирали теми, які хочете висвітлити й на яких хочете акцентувати дитячу увагу?

Усі сюжети нашої книжки невигадані, вони з життя. Ми намагалися делікатно і правдиво пояснити, що відбувається довкола, не лякаючи, а підтримуючи. Знайти потрібні слова та образи, переосмислити реальність, якої б не мали знати наші діти, але в якій вони опинилися. Так з'явилися сюжети про велосипед, який чекає удома, історії про мужніх воїнів і завзятих волонтерів, казки про дружбу і підтримку, і про віру в нашу перемогу. До лютого 2022-го, я багато працювала з дитячим контентом, тому, заручившись підтримкою фахових експертів і авторів, ми як команда Суспільного Мовлення запропонували маленьким і великим українцям такий терапевтичний контент.

Активно займаючись волонтерством у Львові, який пережитий вами досвід чи почуті розповіді від родин, дітей, які шукали безпечного прихистку, ви перенесли в історії? Поділіться спогадами.

У березні 2022 року в гуманітарному штабі Львова я щодня зустрічала сотні людей, які через повномасштабне вторгнення були змушені покинути свої домівки і їхати в невідомість. Поки батьки розв’язували питання, необхідні для виживання, ми намагалися розважити дітей. Одного разу, аби відволікти від тривог і звеселити малюків, я почала вигадувати якісь історії. Так з'явилися “Хоробрі казки”. Звісно і власний досвід, і досвід моєї співавторки Ірини Виговської, досвід друзів, знайомих і незнайомих ліг в основу майбутніх казок.

До проєкту ви також залучили психологиню Маріанну Новаковську, яка коментувала не лише тексти, а й важливу частину книжки - ілюстрації. Яка казка значно змінилася чи стала ще більш терапевтичною з її підтримкою?

Без професійного фахового погляду й експертизи Маріанни Новаковської ми б не наважилися говорити з дітьми на такі недитячі теми. До нашої команди також  приєдналася соціологиня Вікторія Бриндза і редакторка Валентина Левицька, вони багато привнесли у проєкт і в частині мови, і в частині сюжетних ліній.

Варто зауважити, що саме Маріанна стала авторкою героя двох наших історій - “Їжачка Лесика”, і безумовно, казка про втрату і підтримку - “Біжи, мишеня” повністю писана під її керівництвом.

Художник Георгій Сагітов створив дивовижні асоціативні ілюстрації, які  дають простір для уяви, а в аудіоверсії на ютуб-каналі “Бробакс”, вони ще й оживають. Психологиня брала участь у розробці ілюстрацій, бо те, що нам, дорослим, здається незначним, зовсім інакше сприймається дітьми. Одним з наших головних принципів було не нашкодити й не потривожити.

Яка з казок для вас особисто найособливіша й чому?

Кожна з них містить стільки спогадів і переживань, що важко так одразу й відповісти. За кожною історією є години рефлексій, спогадів і розмов. Ми зі співавторкою Іриною Виговською щоразу намагалися викристалізувати в наших історіях щось, що неодмінно торкнеться наших читачів і залишиться з ними. Найдовше зі мною казка про “Воїнів-котиків з острова Паляниця”, яка за стилістикою подібна до народних епосів, - я обожнювала їх у дитинстві й потім читала вже із сином.

Історія сміливих Мії та Леї, віра у наше військо, захоплення від надзвичайних вчинків звичайних людей, сила єдності, те що робить нас нами в миті великих випробувань.

Знаю, що видати книжку було не менш складно, ніж написати. Так, під час друку “Хоробрих казок” у Харкові були обстріли - вибухова хвиля пошкодила склад видавництва. Тож можна сказати, що ці книжки загартовані війною. З якими ще труднощами вам довелося зіштовхнутися під час роботи над книжкою?

Взагалі те, що ця книжка, що почалася з кількох аудіофайлів, стала прекрасним яскравим виданням - диво. Те, що це сталося в незламному Харкові на другому році повномасштабної російської агресії - диво у квадраті. Велика подяка видавництву “АССА”, яке ризикнуло і підтримало першу дитячу книжку Суспільного. Напередодні книжкового форуму у Львові, під час масованих обстрілів у Харкові, у друкарні, де готувався перший наклад, вилетіли шибки, але робота не зупинилася, книжки були готові вчасно. Всі наші історії загартовані, як і ми самі, вони писані з життя, з новинних сюжетів, родинних дзвінків і сусідських чатів.

До створення аудіопроєкту “Хоробрі казки”, який передував книжці, ви залучили військових, артистів, митців, навіть відомих маленьких українців. Як саме обирали, чиїм голосом і яка історія має зазвучати?

Казки створювалися одна за одною, тому ми мали час на спілкування і залучення наших “голосів”. Вдячні всім неймовірним читцям, що з усією щирістю відгукнулися і взяли участь у проєкті. Це дуже різні люди, різних фахів і досвідів, але кожному і кожній з них ми завдячуємо особливому настрою наших казок.

Як відгукувалися про казки самі читці?

Під час записів емоції переповнювали й читців і команду, яка створювала звуковий ряд, писала музику. Створювати щось для підтримки дітей дуже щемливо. В аудіоверсіях, які, до речі, за QR-кодами можна знайти у книжці в кінці кожної казки, слухачі відчують настрій кожного читця.

У жовтні 2023-го “Хоробрі казки” також були представлені на книжковому ярмарку у місті Франкфурт-на-Майні, Німеччина. Уточню для наших читачів, що ця книжка була першою, яку придбали відвідувачі на українському стенді. Поділіться, яка загалом тенденція з продажу добірки казок і чи є вже пропозиції щодо перекладу іншими мовами?

Мабуть, щодо тиражів питання краще адресувати нашим видавцям, ми як авторки дуже тішимося кожному проданому примірнику і раді бачити наших читачів під час автограф-сесій. Відгуки отримуємо з усієї України і з-за кордону також. Це дуже важливо для родин, які вимушено там опинилися - не втрачати контакт із домом.

Знаю, що ви навіть задумуєтеся про продовження проєкту “Хоробрих казок” з подкасту, книжки у цілий мультсеріал на основі цих історій. Чи складно сьогодні реалізувати мультсеріал і чи вже є конкретні плани щодо перших кроків у цьому напрямі?

Зараз ми фіксуємо етап книжки, і не поспішаємо, але план завжди варто мати! “Хоробрі казки” - мультимедійний проєкт і, звісно, неможливо не мріяти про анімовану версію: мультики про їжачка Лесика і лісову зграю, хоробрих воїнів і пустотливого Велика. Переконана, і дітям з інших країн були б цікаві ці пригоди.

Ми вже маємо досвід співпраці з провідними українськими аніматорами, які створили для Суспільного і дитячого ютуб-каналу “Бробакс” мультфільми “ТОТО”, “Маленький Бу”, “Портал пригод”, “Яся та її робот”, тому щойно з'явиться можливість, ми почнемо рухатися у цьому напрямі. Український цікавий і безпечний контент для найхоробріших дітей у світі - один з пріоритетних напрямів роботи для нас на Суспільному.

Також раніше ми писали, як тренувати пам’ять із користю. Так, у цій статті ви знайдете вірші для дітей про святого Миколая українською мовою.

Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення